Корольов Адлер Степанович
Визначення і загальна характеристика
КОРОЛЬО́В Адлер Степанович (20. 05. 1937, Київ — 18. 11. 2020, там само) — художник декоративного текстилю, поет. Чоловік Л. Лисенко. Член НСХУ (1974), НСПУ (1999). Закін. Київський художній інститут (1969; майстерня Т. Лящука). Працював художником-постановником Об’єдн. худож. мультиплікації («Київнаукфільм», 1970–79); на творчій роботі; від 1989 — викладач Київ. дит. худож. школи № 3. Учасник міських, всеукр. мистецьких виставок від 1967. Основні галузі — декор.-ужитк. і монум. мистецтво, графіка. Створював гобелени, плакати. У поет. творчості відображено складні реалії сьогодення, світовідчуття людини. Автор циклу віршів «Шевченкові автопортрети». Видав зб. «Страчені храми» (1977), «Княжі лови» (1999), «Міжсезоння» (2010), «Застуджений вітер» (2013; усі — Київ). Поезію друкував під прізвищем А. Королів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- плакати — «Ляля Убийвовк» (1967), «Моє — громадське» (1973); гобелени — триптих «Великі співці України» (1990), «Пори року» (1991), «Крізь віки» (1992), «Трипільський» (2007).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 