Корольов Адлер Степанович

КОРОЛЬО́В Адлер Степанович (20. 05. 1937, Київ – 18. 11. 2020, там само) – художник декоративного текстилю, поет. Чоловік Л. Ли­­сенко. Чл. НСХУ (1974), НСПУ (1999). Закін. Київ. худож. ін-т (1969; майстерня Т. Лящука). Пра­­цював художником-постановником Об’єдн. худож. мульти­­плікації («Київнаукфільм», 1970–79); на твор. роботі; від 1989 – викл. Київ. дит. худож. школи № 3. Учасник міських, всеукр. мист. виставок від 1967. Осн. галузі – декор.-ужитк. і монум. мист-во, графіка. Створював гобелени, пла­­кати. У поет. творчості відображено складні реалії сьогодення, світовідчуття людини. Автор цик­лу віршів «Шевченкові автопортрети». Видав зб. «Страчені хра­ми» (1977), «Княжі лови» (1999), «Міжсезон­­ня» (2010), «Застудже­ний вітер» (2013; усі – Київ). Пое­зію друкував під прізвищем А. Королів.

Тв.: плакати – «Ляля Убийвовк» (1967), «Моє – громадське» (1973); гобелени – триптих «Великі співці України» (1990), «Пори року» (1991), «Крізь віки» (1992), «Трипільський» (2007).

В. К. Шостя