КОРОЛЬО́В Микола Вікторович (20. 02. 1962, м. Керч, нині АР Крим) – живописець. Чоловік Т. Корольо­­вої-Павлової. Чл. НСХУ (1992). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1986; викл. Б. Косарев, О. Хмель­­ницький, Л. Чернов). Працював 1988–99 на Сімфероп. худож.-вироб. комбінаті. На твор. робо­­ті у Дніпропетровську. Учасник мист. виставок від 1988. Персон. – у Нью-Йорку (1988), Керчі (1998), Дніпропетровську (1999), Нюрнберзі (Німеччина, 2001). Осн. галузь – монум.-декор. мист-во. Творчість К. тяжіє до класич. форм. Використовує ан­­тичні мотиви, сучасність подає крізь призму істор. інтерпретації. Спів­автор технол. моделі па­­м’ятки фреск. розпису дохрист. культури (1997) та фрески «Склеп Деметри» (2003) у Керчі.

Тв.: «Алегорія Керчі» (1993), «Ембле­­ма медицини» (1994), «Блакитна аттика» (1995), «Квітуча вишня» (2010); роз­­писи у спів­авт. – храму-пам’ятника вої­­нам-інтернаціоналістам на Острові скор­­боти та сліз (Мінськ, 1996), храму Всіх святих (2000); вітражі для храму Божої Матері Іверської (2010; обидва – у Дніпропетровську).

Літ.: Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004.

О. П. Годенко-Наконечна