Корольов Сергій Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корольов Сергій Павлович

КОРОЛЬО́В Сергій Павлович (30. 12. 1906(12. 01. 1907), Житомир – 14. 01. 1966, Москва) – конструк­­тор ракетно-космічної техніки. Син П. Корольова. Акад. АН СРСР (1958), двічі Герой Соц. Праці (1956, 1961), Ленін. премія (1957). Держ. нагороди СРСР. Закін. буд. профес. школу в Оде­­сі (1924), навч. на мех. ф-ті авіац. відділення Київ. політех. ін-ту (1924–26). У 17-річ. віці спроек­­тував планер К-5, який був офіційно рекомендов. до будування. Закін. Моск. вище тех. уч-ще ім. М. Баумана (1930), успішно захистивши диплом. проект – легкий двоміс. літак СК-4 (кер. A. Туполєв), водночас 1927–30 навч. у школах планеристів та пілотів-майстрів тривалого польоту. Відтоді працював ст. інж. польот. випробувань у Центр. аеро­гідродинам. ін-ті (Москва), створив ракет. двигун ОР-1. Водночас від 1931 на громад. засадах співпрацював із Ф. Цан­­дером у Групі вивчення реактив. руху при Т-ві сприяння обороні, авіац. та хім. буд-ві, на базі якої 1933 створ. Реактивний НДІ (у серпні того ж року випробувані перші рад. ракети на гібрид., а у жовтні – на рідкому паливах): спочатку був заст. нач. Ін-ту, очолював відділ крилатих ракет, а від 1937 – нач. групи ракет. апаратів. Відділ, яким керував К., 1938 розробив експерим. систему керованої ракет. зброї. Тоді ж, уперше в світі, він обґрунтував концепцію ракет. винищувача-перехоплювача, здат­­ного за кілька хвилин досягти великої висоти. 27 червня 1938 за­арешт., 27 вересня того ж ро­­ку за звинуваченням у контррев. троцькіст. діяльності засудж. до 10-ти р. ув’язнення. Покарання відбував у колим. таборах (РФ). Після перегляду справи 1940 відправлений у ЦКБ-29 (т. зв. тю­­рем. типу), яким керував A. Туполєв, де брав участь у створенні авіац. ракет. установок. 1942–45 – заст. гол. конструкто­­ра двигунів у ДКБ НКВС СРСР у Казані, займався оснащенням серій. бойових літаків рідин. ра­­кет. прискорювачами. У липні 1944 К. звільнено з-під арешту і доручено складати для випробувань ракети ФАУ-2 (А-4). Він удосконалив їх і досяг значно кращих результатів (напр., ракета Р-5 могла летіти із ядер. зарядом 1200 км). Від 1946 – гол. конструктор балістич. ракет далекої дії і нач. відділу № 3 НДІ-88, всі розробки якого були під грифом «цілком таємно». 1945–47 перебував у відрядженні в Німеччині для вивчення їхньої ракет. техніки. Від 1956 – кер. і гол. конструктор Ракет. центру, якому підпорядковувалася діяльність багатьох НДІ та КБ. 1957 здійснено запуск наддалекої міжконтинентал. багатоступінчастої балістич. ракети. З ім’ям К. пов’язаний початок ери освоєння людством косміч. простору. Під його кер-вом створ. більшість балістич. та гео­­фіз. ракет, ракет-носіїв, а також пілотов. косміч. кораблів «Восток» (із першим у світі космонавтом Ю. Гагаріним) та «Восход», за допомогою яких уперше в історії виконано космічні польоти людини (1961) та здійснено вихід людини у відкритий косміч. простір (1965). Ракетно-космічні системи, розроблені під кер-вом К., дозволили здійснити запуски штуч. супутників Землі (1957) та Сонця (1961), польоти автоматич. міжпланет. станцій до Місяця (1959), Венери (1960), Марса (1964), здійс­нити м’яку посадку на поверхню Місяця (1966). У Житомирі та Москві встановлено пам’ят­­ник, у м. Байконур (Казахстан) – погруддя К. Його іменем названо малу планету № 1855. Від 1970 діє Житомирський музей космонавтики ім. С. П. Корольова.

Літ.: Асташенков П. Т. Академик С. П. Королев. Москва, 1969; Романов О. П. Конструктор космічних кораблів. К., 1972; Романов А. П., Губарев В. С. Конструкторы. Москва, 1989; Ветров П. С. П. Королев и космонавтика. Первые шаги. Москва, 1996; Коро­лева Н. С. П. Королев. Отец: К 100-ле­­тию со дня рожд.: В 3-х кн. Москва, 2007.

В. В. Пилипенко

Стаття оновлена: 2014