Кузьмінський Георгій Георгійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кузьмінський Георгій Георгійович

КУЗЬМІ́НСЬКИЙ Георгій Георгійович (06. 01. 1939, Севастополь – 24. 09. 1995, там само) – архітектор. Чл. СА СРСР (1963). Закін. Ленінгр. інж.-буд. ін-т (нині С.-Пе­тер­бург, 1962). Відтоді працював у ін-ті «Туркмендержпроект» (Аш­ґабат); 1966–95 – у Севастоп. територ. проект. орг-ції ін-ту «КримНДІпроект»: 1971–95 – гол. архітектор проекту. Серед реаліз. проектів – міжміс. телефонно-телеграфна станція на вул. Генерала Петрова (1972–74), бу­динок політпросвіти (нині діловий і культур. центр) на вул. Повста­лих (1972–74, спів­авт.), комплекс суднобуд. технікуму на вул. І. Рє­­піна (1975), 4-й мікрорайон на проспекті Жовтн. революції (1976–93, спів­авт.; 1-е м. на респ. конкурсі 1976), клуб-їдаль­ня суднобуд. з-ду в Балаклаві на розі вул. Новикова та Крестовського (1978, спів­авт.), готель «Крим» на вул. 6-а Бастіонна (1978–79, спів­авт.), житл. будинок на вул. Леніна, № 22 (1979), Гагарін. райвиконком (нині райдержадміністрація) на проспек­ті Жовтн. революції (1979, спів­авт.), станція юних техніків і дит. кафе у 5-му мікрорайоні Куликового поля (1992) у Севастополі, дит. табори Дослід. станції тютюну (1978, спів­авт.) і «Кримголпостачу» (1984) в урочищі Піщане, спал. корпуси дит. табору «Ласпі» в урочищі Ласпі (1988), архіт. частини (1983) па­м’ят. знака на честь заснування Севастополя, погрудь Ф. Ушакова, О. Суворова, О. Пушкіна у Севастополі.

О. С. Гладков

Стаття оновлена: 2016