КУЗЬМО́ВИЧ Микола Володимирович (09. 08. 1914, м. Стрий, нині Львів. обл. — 11. 06. 1981, м. Вест-Ба­билон, шт. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джер­сі, США) — мистецтво­знавець, лікар-хірург, культурний діяч. Син Володимира, чоловік Ольги Кузьмовичів. Закін. мед. студії у Львів. університеті (1938). Актив. чл. Мед. громади та Пласту. Дописував до ідеол. журналу пласт. молоді «Вогні». Мобілізов. 1938 до польс. війська, служив у Вар­шаві, потрапив у полон. Після звільне­н­ня взимку 1940 працював у хірург. від­ділах Краків. лікарні та Нар. лічниці у Львові (від 1941). Ви­їхав 1944 до Кракова, згодом — до Австрії, де був лікарем-ординатором Ін­нс­бруц. університету. Від 1949 — у США. Від­крив приватну лікар. практику, одночасно працював хірургом у двох місц. лікарнях. Директор клініки для осіб похилого віку та важко хворих. Ви­вчав укр. мистецтво та літературу, зокрема доби модернізму. Подарував влас­ну бібліотеку україніки Укр. наук. ін­ституту Гарвард. університету. У 1960-х рр. від­відував курси модер. мистецтва у Метрополітен-музеї (Нью-Йорк). Автор статей, опубл. у г. «Свобода» («Про критерії мистецької оцінки», 1956, 24 березня; «Яків Гніздовський», 1958, 26 черв­ня; «Ви­ставка Л. Гуцалюка в Нью-Йорку», 1964, 15 жовтня), ж. «Су­часність» («Мистецтво конфлікту», 1965, № 7; «Стилістичний роз­виток живопису Любослава Гуцалюка», 1967, № 2; «Яків Гні­здовський», 1968, № 7). Коштом К. ви­дано зб. «Нові поезії» (Нью-Йорк, 1959), по­ставлено дра­му «Камʼяний господар» Лесі Українки (1966). У його будинку проводили літ.-мист. вечори, уперше читали власні твори Б. Кравців, І. Керницький, Е. Ан­дієвська, Ю. Тарнавський, Б. Бой­чук та ін. Зібрав та організував 1973 у Нью-Йорку ви­ставку укр. екслібрисів (колекцію пере­дано Нац. музею у Львові), де виголосив доповідь «Генеза екслібрису та його роз­виток в Україні» («Сучасність», 1973, № 4).