Кузьм’як Петро - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кузьм’як Петро

КУЗЬМ’Я́К Петро (1816, с. Фольварк, нині Страняни, округ Стара Любовня, Словаччина – 13. 01. 1900, с. Руський Керестур, нині Зх.-Ба­цького округу, Воєводина, Сер­бія) – русинський культурно-освітній діяч, педагог. Навч. в Ужгор. учител. семінарії. Брав уроки хор. співу у відомого укр. диригента К. Матезонського. Учителював у селах Шамброн (1838–41), Якуб’яни (1841–54, з перервою) Сх. Словаччини. Учасник рев. подій 1848–49. Від 1854 – у Руському Керестурі, де продовжив пед. діяльність (до 1892). Як диригент поширював у Словаччині укр. і рос. муз. культуру й фольклор. Товаришував з О. Духновичем. Писав вірші, чимало з яких стали нар. піснями («Прилетіла зозуленька», «Співай, жайворонку» та ін.), їм притаманні волелюбні антифеодал. мотиви. К. вважають основоположником літ-ри бачвансько-сримських русинів. Йо­го поезії вміщено у кн. «Русский Соловей» (Уж., 1890), «Антология поезиї бачванско-сримских русских писательох» (Руський Керестур, 1963), «Поети Закар­паття: Антологія закарпатоукра­їнської поезії (XVI ст. – 1945 р.)» (Пряшів, 1965).

Літ.: Мольнар М. Хто такий Петро Кузьм’як? // Нове життя. 1966, 11 черв.; Рудловчак О. Біля джерел сучасності. 1981 (обидва – Пряшів).

Ф. М. Ковач

Стаття оновлена: 2016