Куїнджі Архип Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куїнджі Архип Іванович

КУЇ́́НДЖІ Архип Іванович (15(27). 01. 1841, за ін. даними – 1842, м-ко Карасу (Карасьовка) Катеринослав. губ., нині у складі м. Маріуполь Донец. обл. – 11(24). 07. 1910, С.-Пе­тербург) – живописець, пе­дагог. Працював ретушером у фотографів у Маріуполі, Одесі, 1860–65 – у фотостудії С. Ісаковича (м. Таганрог, Росія). 1866 приїхав до С.-Пе­тербурга, де був ретушером у фотоательє та вільним відвідувачем АМ (1868–72; викл. І. Айвазовський). Пра­цю­вав у ній: від 1892 – проф., від 1893 – акад., 1894–97 – проф.-кер. худож. уч-ща. 1873 відвідав Німеччину, Францію, Велику Бри­танію, Швейцарію, Австрію. По­чаток творчості К. співпав із нац.-де­мократ. піднесенням у рос. куль­турі, діяльністю Т-ва пересув. худож. виставок (у його складі – 1875–79). Зближення з художниками І. Крамським, І. Рєпіним, В. Васнецовим визначило сусп. і творчу позицію К. Майстер пейзаж. живопису у реаліст. сти­лі. Спочатку переважали заг. настрої суму та безпросвітності, що відображало певну соц.-крит. тенденцію, згодом створював пейзажі у неоромант. стилі. Май­стерно передавав найскладніші ефекти денного та нічного освітлень; використовуючи гра­дації напівтонів, досягав повної оптич. ілюзії. «Очищеність» зобра­жуваного від життєво-випадко­вого надає його полотнам ра­ціонально-сконструйов., ство­реного, а не побаченого у природі. Зображував ландшафти з висоти пташиного лету; перший план залишав відкритим, створюючи естет. дистанцію, а осн. мотив – освітлену галявину, хати на горі, річку в місяч. сяйві – на серед. плані. У багатьох полотнах звеличив природу України. 1909 пожертвував Імператор. т-ву заохочення художників 11 700 рублів на премії з пейзаж. живопису. З ініціативи К. та на його кошти 1909 у С.-Петер­бур­зі створ. Т-во рос. художників (передав 150 000 рублів і заповів влас. маєток у Криму; згодом – ім. К., діяло до 1937). Серед учнів – К. Богаєвський, М. Реріх, В. Розвадовський, Г. Світлицький. У Маріуполі 1984 К. встановлено погруддя, 1999 створ. Міжнар. фонд ім. К. Деякі роботи зберігаються у ДТГ (Москва), ДРМ (С.-Петербург).

Тв.: «Татарська сакля в Криму» (1867), «Сніг» (1873; бронз. медаль Міжнар. виставки у Лондоні, 1874), «Забуте село» (1874), «Степ. Нива», «Степи», «Чумаць­­кий тракт у Маріуполі» (усі – 1875), «Українська ніч» (1876), «Ліс» (1878), «Вечір в Україні» (1878; 1901), «Північ», «Після дощу», «Березовий гай» (усі – 1879), «Місячна ніч на Дніпрі» (1880; 1882), «Дніпро вранці» (1881), «Захід сонця у степу» (1900), «Веселка» (1905), «Нічне», «Червоний захід сонця» (обидва – 1908).

Літ.: Зименко В. Архип Иванович Куинджи. Москва; Ленинград, 1947; Марков В. А. И. Куинджи. Москва, 1969; Факторович М. Куїнджі та його школа // ОМ. 1974. № 3; Манин В. С. Куинджи. Москва, 1976; Воронова О. Н. Куинджи в Петербурге. Ленинград, 1986; Яруцкий Л. Архип Иванович Куинджи. Мариуполь, 1998; Манин В. С. А. И. Ку­инджи. Москва, 2004; Голицына И. Куинджи. Москва, 2008.

Є. І. Денисенко, О. Я. Привалова

Стаття оновлена: 2016