Куйбишеве - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куйбишеве

КУ́ЙБИШЕВЕ (до 1797 – Кам’янка, поч. 1797–1926 та 1930–35 – Царекостянтинівка, 1926–30 – Першотравневе, від 2016 – Більмак) – селище міського типу Запорізької області, райцентр. Селищ. раді підпорядк. села Грузьке, Дубове, Тру­дове та Червоне Озеро. Знаходиться у верхів’ї р. Кам’ян­­ка (притока Гайчура, бас. Дніпра), за 132 км від обл. центру та за 5 км від залізнич. ст. Царекостянтинівка. Пл. 10,4 км2. За переписом насел. 2001, проживали 8134 особи (складає 91,8 % до 1989); станом на 2015 – 7234 особи; переважно українці. Тут знайдено знаряддя праці доби палеоліту. Побл. с-ща на г. Могила-Більмак (324 м над р. м.; найвища точка Приазовської ви­сочини) зберігся курган Гостра могила, навколо якого є ще 7 невеликих курганів періоду бронзи. Засн. бл. 1782 як казен­на слобода переселенцями з Полтав. губ. Спочатку вона мала назву Кам’янка, потім перейме­нована на честь Костянтина – сина імператора Павла І. Згодом оселилися держ. селяни з пн. губерній України. 1859 проживало 4451, 1897 – 8188, 1914 – 7571 особа. На поч. 20 ст. працювали 1 цегел. і 3 з виготовлення черепиці з-ди, збиралися 3 ярмарки на рік і щотижневі базари. На той час Царекостян­тинівка була волос. селом Олек­сандрів. пов. Катеринослав. губ. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювала­ся, на­прикінці жовтня 1920 ос­таточно встановлено більшовицьку. Жит. чинили опір прове­денню насиль­ниц. колективізації, згодом потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 6 жовтня 1941 до 15 вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. У ході визволення К. заги­нуло понад 100 рад. бійців і офі­церів. На фронтах 2-ї світ. війни воювало 785 мешканців, з них 448 убито. Від 1957 – смт. 1959 мешкало бл. 5,4 тис., 1970 – 6,9 тис., 1979 – 7,9 тис. осіб. У К. – 2 заг.-осв. школи, аграр. ліцей, 2 дитсадки; рай. Будинок культури, центр. б-ки для дітей і дорослих, муз. і художня школи; центр. рай. лікарня, СЕС; відділ. 5-ти банків. Виходить г. «Рідний край». Є парк культури та відпочинку. Неодноразовими дипломантами всеукр. і обл. оглядів-конкурсів стали нар. хор. ко­лектив, оркестр духових інстру­ментів, театр естради. Споруджено ме­моріал Слави, на якому встановлено погруддя 10-ти уро­дженців Більмац. р-ну, яким присвоєно звання Героя Рад. Союзу. Серед видат. уродженців – лікар-гастроентеролог Л. Кузнецова, фахівець у галузі радіолокації М. Кузь, фахівець у галузі обчислюв. теніки В. Нікольський; живописець, мистецтвознавець Г. Міщенко; Герой Рад. Союзу І. Голуб.

Г. В. Гетьман

Стаття оновлена: 2016