Кубаля Томаш
Визначення і загальна характеристика
КУБА́ЛЯ Томаш (1878, Львів — після 1939) — скульптор. Син Л. Кубалі. Вивчав у Львові арх-ру у політехніці (1895–96), скульптуру та живопис — у Худож.-пром. школі (1895–98), навч. у Краків. (1898; викл. А. Даун; 1907–08 — у К. Лящки; 1910–11 — у С.-М. Дембіцького) та Віден. (1906) АМ. Працював у Львові. Викладав рисунок у 5-й Львів. гімназії. Учасник міських худож. виставок від 1904. Персон. — у Львові (1925). Під впливом імпресіонізму створював переважно портрети й погруддя з гіпсу, теракоти; від 1911 — алегор. і побут. композиції невеликих розмірів із ґротеск. образністю й емоц. напругою, близькою до засад експресіонізму, й імпресіоніст., живописно виліпленою фактурою.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Хлопчик» (1904), «Пісня степів», «Іспанка» (обидва — 1909), «Батько» (1910), «Весна», «Спомин», «На сонці», «Сміттяр», «Кассандра», «Фавни», «Час і хвиля», «Етюд до музики Л. ван Бетговена (Брат)» (усі — 1911–24); проект пам’ятника Невідомому солдату (1923).
Завантажити статтю
Людина 
