Кубаля Томаш - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кубаля Томаш

КУБА́ЛЯ Томаш (1878, Львів – після 1939) – скульптор. Син Л. Кубалі. Вивчав у Львові арх-ру у політехніці (1895–96), скульптуру та живопис – у Худож.-пром. шко­лі (1895–98), навч. у Краків. (1898; викл. А. Даун; 1907–08 – у К. Ля­щки; 1910–11 – у С.-М. Дембіць­кого) та Віден. (1906) АМ. Пра­цював у Львові. Викладав рисунок у 5-й Львів. г-зії. Учасник місь­ких худож. виставок від 1904. Персон. – у Львові (1925). Під впливом імпресіонізму створював переважно портрети й погруддя з гіпсу, теракоти; від 1911 – алегор. і побут. композиції невеликих розмірів із ґротеск. образністю й емоц. напру­гою, близькою до засад експре­сіонізму, й імпресіоніст., живописно виліпленою фактурою.

Тв.: «Хлопчик» (1904), «Пісня степів», «Іспанка» (обидва – 1909), «Батько» (1910), «Весна», «Спомин», «На сонці», «Сміттяр», «Кассандра», «Фавни», «Час і хвиля», «Етюд до музики Л. ван Бетговена (Брат)» (усі – 1911–24); проект пам’ятника Невідомому солдату (1923).

Ю. О. Бірюльов

Статтю оновлено: 2014