Куколєв Леонід Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куколєв Леонід Григорович

КУ́КОЛЄВ Леонід Григорович (04. 07. 1933, Харків – 02. 02. 2011, там само) – режисер, педагог. Засл. діяч мист-в України (2000). Навч. у Харків. консерваторії (1956–60; кл. П. Голубєва), закін. Ленінгр. консерваторію за фахом «режи­сер-постановник музичного теат­ру» (нині С.-Пе­тер­бург, 1968; кл. Р. Тихомирова). Працю­вав гол. реж. та реж.-поста­нов­ни­ком у Новосибір. (РФ, 1966–72), Харків. ім. М. Лисенка (1972–74, 1988–2007), Перм. ім. П. Чай­ков­ського (1975–86), Бурят. (м. Улан-Уде, 1986–88; обидва – РФ) теат­­рах опери та балету. 1974–75 викладав у Харків. ін-ті мист-в. Вистави К. вирізняються високими профес. критеріями, вмін­ням пов’язати актор. завдання з виконанням вокал. партій, залу­ченням сучас. режисер. засобів та плід. співпрацею із художниками-постановниками. Вистави: «Іван Сусанін» М. Глінки, «Борис Годунов» М. Мусоргського, «Сад­ко», «Снігуронька» М. Римського-Корсакова, «Мазепа», «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Алеко» С. Рахманінова, «Дон Карлос», «Аїда», «Отел­ло» Дж. Верді, «Манон Леско» Дж. Пуч­чіні, «Дочка полку» Ґ. Доніцетті, «Безрідний зять» Т. Хрєнникова, «Три товстуни» В. Рубіна, «Один крок до кохання» Г. Жу­ковського, «Відроджений травень», «Ніж­ність» В. Губаренка, «Поет» Л. Колодуба.

Літ.: Ластівка Ю. Главреж по договору // Веч. Харків. 1992, 13 лют.; Коробов Д. Л. Куколев: «Соприкосновение с великой музыкой – великое дело!» // Событие. 1995, 27 июня; Ка­мынина С. Леонид Куколев: «Художник никому ничем не обязан» // Город. газ. 1997, 7 окт.

О. I. Чепалов

Стаття оновлена: 2016