Кукрекська культура - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кукрекська культура

КУКРЕ́КСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура доби мезоліту. Датована часом від 10 до 7,5 тис. р. тому. Сформувалася на основі культур Епігра­ветту, ареал поширення – Крим, Нижнє та, частково, Середнє Подніпров’я, Пд.-Зх. Причор­номор’я. Осн. пам’ятки: Кукрек, Вишенне І, Іванівка, Кам’яна Могила, Абузова Балка, Попів Мис, Прибір VIIа та ін. Для К. к. притаманна надзвичайно розвинена відтискна пластинчаста техніка розколювання кременю з одноплощин. нуклеусів для виготовлення мікропластинок-вкладишів до кістяних наконечників з пазом. Серед знарядь – нечисленні мікроліти (мікропла­тівки зі скошеним кінцем і притупленим краєм), напівокруглі та кінц. скребачки, багатофасеткові різці на відщепах, вкладиші кукрек. типу, кістяні наконечники з пазом. Госп-во насел. орієнто­вано на використання степ. та лісостеп. ландшафтів: полюван­ня на степ. тварин, збиральництво, на заключ. етапі – рибаль­ство. У Криму госп. сезон. цикл передбачав використання степів рівнин. частини п-ова взимку та лукових степів яйл (гірських плато) влітку. На основі К. к. сформувалися олексіївська культура, сурська культура та, частково, буго-дністровська культура.

Літ.: Телегін Д. Я. Мезолітичні па­­м’ят­ки України (IX–VI тисячоліття до н. е.). К., 1982; Яневич О. О. Етапи розвитку культури Кукрек у Криму // Археологія. 1987. Вип. 58.

О. О. Яневич

Стаття оновлена: 2016