Кукуруза Павло - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кукуруза Павло

КУКУРУ́ЗА Павло (04. 03. 1896, м. Нова Уши­ця, нині смт Хмельн. обл. – 14. 02. 1978, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – видавець, культурно-освітній діяч. Закін. Переяслав. г-зію (1917), навч. у Ка­м’я­нець-Поділ. укр. ун-ті (1918–19), водночас працював у вид-ві Поділ. губерн. земства. Був актив. діячем т-ва «Просвіта» на Закарпатті, у рідному місті організував її читальню, аматор. драм. гурток, 1918 влас. коштом видав кн. «Лірика, співомовки та байки» С. Руданського накла­дом 5 тис. прим. тощо. У листопаді 1919 емігрував до Варшави, 1921 – до Праги (один з ор­ганізаторів та секр. гуртка укр. студентів-пасічників). 1922 переїхав до Ужгорода, де заснував власне вид-во та крайову бджоляр. спілку. Від 1923 видавав та редагував щомісячні ж. «Підкарпатське пчолярство», «Пчолярство», дит. ж. «Пчолка» (від 1924), підручники для пасічників, альманахи і календарі т-ва «Просвіта». У вид-ві К. побачили світ 89 книг заг. накладом понад 100 тис. прим. (художні твори, шкіл. підручники, наук.-популяр. літ-ра). Співпра­цював з А. Волошином, якому допомагав укладати шкіл. читанки та підручники (деякі з них К. видав за власні кошти). 1938–39 – держ. бібліотекар і кер. архіву Карпат. України, брав без­посередню участь в евакуації укр. б-к та архіву крайового уря­ду з Ужгорода до Хуста. У берез­ні 1939 за участь у нац.-визв. змаганнях закарп. українців заарешт. угор. владою і висланий з території краю. У грудні того ж року звільнений, виїхав до Чехії. 1941–43 – тех. ред. культ.-наук. вид-ва Укр. нац. об’єдн. у Празі. 1943–45 перебував у нім. концтаборі в Терезині (Чехія). Після звільнення К. переїхав до Мюнхена, де займався ви­давн. справою в Укр. тех.-госп. ін-ті (1945–49). У 1949 емігрував до США, мешкав у Міннеаполісі.

Літ.: Гренджа-Донська З. Павло Кукуруза – редактор і видавець (1896–1978) // Календар «Просвіти» на 1996 рік. Уж., 1996; Мушинка М. Син Поділля на Закарпатті: до 100-ліття від дня народж. Павла Кукурузи // Дзвін. 1996. Ч. 9.

В. В. Ґабор

Стаття оновлена: 2016