Кулаковський Віталій Михайлович
Визначення і загальна характеристика
КУЛАКО́ВСЬКИЙ Віталій Михайлович (29. 01. 1924, с. Мостище, нині Макарів. р-ну Київ. обл. — 21. 12. 1990, Київ, похов. у Мостищі) — письменник. Кандидат історичних наук (1968). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. пед. інститут (1949). Відтоді вчителював. 1969–84 — зав. наук. ред. енциклопедії «Історія міст і сіл Української РСР». У повісті для дітей та юнацтва «Хай славиться Русь» (1965), істор. романі «Володимир Мономах» (1992) зображено події часів Київ. Русі. Повісті «Ой гук, мати, гук» (1972) і «Ріки виходять з берегів» (1985; обидві — у співавт.), роман «Дике поле» (1988) присвяч. гайдам. рухові. Тему боротьби українського народу проти соц. та нац. гноблення 16–17 ст. К. розвинув у романах «Северин Наливайко» (1978), «Максим Кривоніс» (1983), «Мартин Пушкар» (1987), «Іван Сірко» (1992), повісті «Золота галера» (1989). Видав посібники «Цікава історія (Стародавній Схід)» (1965), «Цікава історія» (1969) та ін. Усі зазнач. твори опубл. у Києві. Автор статей про діячів укр. літ-ри та культури, з історії України.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
