Кулаковський Віталій Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кулаковський Віталій Михайлович

КУЛАКО́ВСЬКИЙ Віталій Михайлович (29. 01. 1924, с. Мостище, нині Макарів. р-ну Київ. обл. – 21. 12. 1990, Київ, похов. у Мостищі) – письменник. Канд. істор. н. (1968). Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. пед. ін-т (1949). Відтоді вчителював. 1969–84 – зав. наук. ред. енциклопедії «Історія міст і сіл Української РСР». У повісті для дітей та юнацтва «Хай славиться Русь» (1965), істор. романі «Володимир Мономах» (1992) зображено події часів Київ. Русі. Повісті «Ой гук, мати, гук» (1972) і «Ріки виходять з берегів» (1985; обидві – у спів­авт.), роман «Дике поле» (1988) присвяч. гайдам. рухові. Тему боротьби укр. народу про­ти соц. та нац. гноблення 16–17 ст. К. розвинув у романах «Северин Наливайко» (1978), «Максим Кривоніс» (1983), «Мар­тин Пушкар» (1987), «Іван Сірко» (1992), повісті «Золота галера» (1989). Видав посібники «Цікава історія (Стародавній Схід)» (1965), «Цікава історія» (1969) та ін. Усі зазнач. твори опубл. у Києві. Автор статей про діячів укр. літ-ри та культури, з історії України.

Літ.: Солдатенко І. За піввіку до возз’єднання // Україна. 1979. № 47; Дмитренко Ю. Луна минувшини // Друг читача. 1988, 3 берез.

Г. О. Бандура

Стаття оновлена: 2016