Кулик Борис Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кулик Борис Миколайович

КУЛИ́К Борис Миколайович (11(23). 05. 1899, с. Козачі Табори Олешків. пов. Херсон. губ., нині Козачі Лагері Цюрупин. р-ну Херсон. обл. – 07. 10. 1970, Київ) – мовознавець. Канд. пед. н. (1946). Закін. Микол. ІНО (1930). Учителював; викл. Польс. пед. ін-ту у Києві (1932–34); зав. каф. укр. і рос. мов Лубен. пед. ін-ту (Пол­тав. обл., 1934–35); від 1937 – у Київ. пед. ін-ті (з перервою): 1938–41 та 1944–50 – зав. каф. укр. мови. Наук. дослідж.: методика викладання укр. мови у серед. та вищій школі. Співавтор підручників «Курс сучасної української літературної мови» (1948), «Українська мова. Ч. 1. Фо­­нетика і морфологія» для 5–6-го кл. (1955; 14-е вид. – 1970), «Курс сучасної української літературної мови» (ч. 1, 1959; 1960; 1965; 1972; ч. 2, 1961; 1965), «Українська мова» для 4-го кл. (1970; 1971), «Українська мова (Лексика. Словотвір. Морфологія)» для 5-го кл. (1971). Автор навч. посібників «Збірник диктантів» (1946; 1952; 1954, спів­авт.), «Збірник вправ з стилістики» (1958; 1963), «Спеціальний се­мінар з української мови» (1959), «Сучасна українська літе­ратурна мова. Синтаксис склад­ного речення» (1963; усі – Київ).

Літ.: Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды: Биобиблиогр. слов. Т. 2. Минск, 1977.

А. С. Свентух

Стаття оновлена: 2016