Кулик Віра Іванівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кулик Віра Іванівна

КУЛИ́К Віра Іванівна (21. 12. 1957, с. Великі Сорочинці Миргород. р-ну Полтав. обл.) – поетеса. Дружина М. Казидуба. Від 1998 друкується під призвищем Казидуб. Чл. НСПУ (1998), НСАУ (2005). Закін. Полтав. інж.-буд. ін-т (1979). Відтоді працює в ін-ті «Укргеолбудпроекту» НАК «Над­ра України»: гол. арх. проектів; нині – нач. архіт.-конструктор. відділу. Пише укр. і рос. мовами. Друкується у період. вид., зокрема у ж. «Березіль» (Харків), «Дзвін» (Львів), «Радянська жінка», «Вітрила-80» (обидва – Київ). Твори К. вміщено у навч. посібнику «Література рідного краю» (Миргород, 1999), антології «Калинове гроно» (П.; Кре­менчук, 2004). Авторка поет. зб. «Іди собі, болю…» (1996), «Ве­чір кольору індиго», «Битва з ама­зонкою» (обидві – 2001), «На ко­раблі приречених», «Точка біфур­кації», «Катарсис», «Ри­вок у про­стір», «Біжу за тінню» (усі – 2002), «Ангел-хранитель», «Ідолопоклонниця», «За амальгамою дзеркала» (усі – 2003), «Місто байдужих манекенів» (2006), «Мій хлопчик Дощ» (2008), «Све­ча в цепях» (2009; усі – Пол­тава). Перекладає з білорус. та рос. мов.

М. В. Костенко

Стаття оновлена: 2016