Кулик Григорій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кулик Григорій Іванович

КУЛИ́К Григорій Іванович (01. 01. 1941, с. Мануйлове Нововодолаз. р-ну Харків. обл.) – актор. Засл. арт. України (1996). Закін. Харків. ін-т мист-в (1968; викл. Є. Бонда­ренко). Працював у Житомир. укр. муз.-драм. театрі (1968–70), Ми­кол. рос. драм. театрі ім. В. Чка­лова (1980–81), Херсон. муз.-драм. театрі ім. М. Куліша (1970–2010, з перервою). К. вирізняли багата фантазія, увага до образ. деталей, точної психол. мотивації поведінки персонажів. Також пише пісні та вірші.

Ролі: Езоп (однойм. п’єса Г. Фігейредо), Лавро, Дядько («Комуна в степах», «Мина Мазайло» М. Куліша), Кобзар, Осип («Тарас Бульба», «Ревізор» М. Гоголя), Арсен («Чужий» Л. Ни­коненка), Федір («Дикий Ангел» О. Коломійця), Відвідувач («Останній відвідувач» В. Дозорцева), Яків («Останні» М. Горького), Джордано Бруно («Єре­тик» А. Крима), Френсіс Чесне («Дон­на Люція, або Здрастуйте, я ваша тьотя!» О. Фельцмана), Довєркін («Турецька шаль» В. Філіпенка), Кардинал («Три мушкетери» М. Дунаєвського), Вася Кудякін («Любов і голуби» В. Гуркіна), Водяник («Лісова пісня» Лесі Українки).

Літ.: Братан М. Віддамо заслужене // Наддніпрян. правда. 1992, 7 лют.

Л. П. Калюжна

Стаття оновлена: 2016