Кулик Олена Вікторівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кулик Олена Вікторівна

КУЛИ́К Олена Вікторівна (30. 12. 1979, Київ) – живописець, графік, дизайнер. Дочка О. Скицюк, онука І. Скицюка та М. Тимченка. Чл. НСХУ (2010). Закін. Нац. академію образотвор. мист-ва і арх-ри (Київ, 2005; майстерня В. Чебаника). Відтоді співпрацювала із київ. вид-вами; дизай­нер мебл. салону «Аматі» (2007); провід. дизайнер килимів компанії «А-стиль» (2007–09). Учас­ниця худож. виставок від 1992. Персон. – у Києві (1993–94, 2001–02), Запоріжжі (2012). К. по-своєму інтегрує петриків. розпис, експериментуючи у кольорі, композиції, ритміці. Для її творчості характерні вигадливий орнам. декор, гармоній. та ритміч. переспів барв. Створює також батики, вітражі, керам. вироби. Деякі роботи зберігаються у Запоріз., Черніг. ХМ.

Тв.: серії іл. – до зб. «Лірика» М. Риль­ського, драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки (обидві – кін. 1990-х рр.), поеми «По дорозі в казку» Олександра Олеся (2004–05); графіка – «Відлюдник», «Спасіння» (обидва – 2001), «Бра­ма безсмертя», «Символ віри», «Нетрі сумніву» (усі – 2004–05); декор. розписи – «Материнство» (2005), «Золоте мереживо осені», «Літній вечір», «Золо­те руно», «Оаза» (усі – 2006), «Лагідне проміннячко», «Рибки промінці» (обидва – 2008), «Сяяння вічності», «Весняні грози», «Весняний вітер» (усі – 2009), «Барвиста», «Лілеї та лунарії» (обидва – 2010).

Літ.: Семесюк М. «Від мами до доні добро передай...» // Артанія. 2010. Кн. 19, № 2.

М. В. Семесюк

Стаття оновлена: 2016