Кулик Петро Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кулик Петро  Іванович

КУЛИ́К Петро Іванович (01. 01. 1933, с. Німстів, нині Підкарп. воєводства, Польща) – скульптор. Брат М. Кулика. Чл. НСХУ (1992). У 1945 депортов. із родиною у c. Скородинці Чортків. р-ну Тер­ноп. обл. Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1966; викл. Д. Довбошинський, С. Ка­­раффа-Корбут, Д. Крвавич). На твор. роботі. Учасник худож. виставок від 1970. Персон. – у Львові (1970), Торонто (1992). Осн. галузь – монум. скульптура; гол. тема – постаті, історія та культура України. Окремі роботи зберігаються у Літ.-мемор. музеї І. Франка у Львові.

Тв.: пам’ятники – І. Підкові (1982, Львів; 1987, Черкаси; 2007, м. Канів Черкас. обл.), князю Володимиру та княгині Ользі (1989, Чикаґо), І. Франку (1992, Торонто), Р. Купчинському (1994, с. Розгадів Зборів. р-ну), князю Ва­­сильку Теребовлянському (1997, м. Те­­ре­­бовля; обидва – Терноп. обл.), «Бор­­цям за волю України» (1998, м. Золочів Львів. обл.), П. Коновалу (2000, с. Кут­­ківці Чемеровец. р-ну Хмельн. обл.), С. Бандері (2003, с. Вербів Бережан. р-ну Терноп. обл.), А. Мельнику (2006, с. Воля Якубова Дрогоб. р-ну), В. Ма­­кару (2010, с. Поториця Сокал. р-ну; обидва – Львів. обл.).

Літ.: Садова О. Петро Кулик –митець проти ідеології // Універсум. 1997. № 1– 2; Верхола Ю. В соцреалізм він не вписувався (До 65-річчя П. Кулика) // Високий Замок. 1998, 4 верес.; Са­­ноцька Х. Живе і творить для України // Дзвін. 2000. № 4.

Ю. В. Верхола

Стаття оновлена: 2016