Куликовський Валер’ян Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куликовський Валер’ян Іванович

КУЛИКО́ВСЬКИЙ Валер’ян Іванович (1835 – 1910, Київ) – архітектор. Закін. С.-Пе­тербур. буд. уч-ще (1857). У 1859–72 працював у містах Ковно (нині Каунас, Литва), Вільно (нині Вільнюс), Іркутськ, Нерчинськ (нині Читин. обл., обидва – РФ). Від 1875 – архітектор упр. Пд.-Зх. залізниці в Києві. Використовував форми неоренесансу, необароко, неорос. напряму і т. зв. цегляного стилю. Серед реаліз. проектів – пасажир. і паровозні споруди на ст. Фастів (нині Київ. обл.; 1875–76), Упр. Пд.-Зх. залізниці у Києві (1887–89, спів­автор О. Гоген; будував разом з інж. В. Погребінським, 1898 О. Кобелєв посилив фундаменти), вокзал у м. Козятин (1888–90, споруджував О. Кобелєв), каплиця на ст. Жмеринка (обидва – нині Вінн. обл.), дерев’яні церкви на станціях Козятин і Волочиськ (нині Хмельн. обл.; усі – 1890-і рр.), пасажир. спору­да на Куяльниц. лимані в Одесі, прибутк. будинок арх. Е. Гарріса в Одесі, Червоні (нові) пакгаузи в Одес. мор. порту навпроти Ка­рантин. молу (1896, спів­автор Е. Гарріс), усипальня М. Вітте, будинки на вул. Михайлівська, № 15/1 (1882–83) та М. Підгорського на вул. Ярославів Вал, № 1 (1896–98) у Києві, садиба Трітшеля в с. Маслівка (нині Ми­ронів. р-ну Київ. обл.).

Літ.: Шуленко І. Архітектор Валеріан Куликовський. Нарис життя і творчості // Генеза. 1996. № 1; Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 – початку 20 сто­літь. К., 1999.

В. І. Тимофієнко, В. В. Ковалинський

Стаття оновлена: 2016