Кулинич Григорій Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кулинич Григорій Григорович

КУЛИ́НИЧ Григорій Григорович (07. 02. 1919, с. Орловець, нині Городищен. р-ну Черкас. обл. – 04. 08. 1998, Київ) – літературознавець, перекладач. Канд. філол. н. (1971). Чл. НСПУ (1958). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. ун-т (1947). Працював ред. вид-в «Ра­дянський письменник» (1947–49), Держлітвидав УРСР (1949–52), «Молодь» (1952–57 – заст. гол. ред.), очолював вид-ва «Дні­про» (1965–66) та «Музична Укра­їна» (1966–80; усі – Київ). Автор літ. портрета «Ярослав Галан» (К., 1965; 1977). У його перекл. з білорус. укр. мовою вийшли повість «У Заболотті світає» Ян­ки Бриля (1953), романи «Серце на долоні» (1964), «Сніжні зими» (1969), «Атланти і каріатиди» (1980, спільно з М. Олійником), «Петроград–Брест» (1989) І. Ша­мякіна, зб. романів і повістей «Пошуки майбутнього» (1991); з рос. – повість «Військова таємниця» А. Гайдара (1955), романи «Шукачі» Д. Граніна (1956), «Південноамериканський варіант» С. Залигіна (1983; усі – Київ).

П. М. Перебийніс

Стаття оновлена: 2016