Куліш Андрій Микитович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куліш Андрій  Микитович

КУЛІ́Ш Андрій Микитович (17. 10. 1935, с. Гнилиця Великобурлуц. р-ну Харків. обл.) – майстер витинання. Чл. НСМНМУ (1995). Навч. у О. Щеглова. Закін. школу художників-оформлювачів при Харків. худож.-пром. ін-ті (1967). Працював на вироб-ві. На твор. роботі. Учасник обл., всеукр. мист. виставок від 1992. Персон. – у Харкові (1992, 2005), Могилеві-Подільському (Вінн. обл., 1993), Києві (2003). Витинанки К. вирізняються глибоким філос. змістом, композиц. довершеністю. Деякі роботи зберігаються у Музеї витинанок у Могилеві-Подільському, Музеї нар. мист-ва Слобожанщини (Харків).

Тв.: «Трійця», «Пташиний сон», «Куль­баба» (усі – 1988), «Молитва» (1989), «То­поля», «Лісова пісня», «Будяк», «Зи­мова ніч», «Літописці» (усі – 1990), «По­ле, моє поле», «Лілея», «Цар землі», «Гадання в ніч», «Їхав козак за Дунай» (усі – 1991), «Сонце заходить, гори чорніють», «Запорозькій Січі – 500 років», «Христос Воскрес», «Втеча до Єгипту» (усі – 1992), «Слобожанський рушник», «Стояла я і слухала весну», «Г. Сковорода», «Вертеп», «Різдво Хри­стове» (усі – 1993), «Тече вода з-під явора», «У церкві», «Бабусин сон», «Блакитні павичі», «Покрова» (усі – 1995), «Як побачу рідну хату» (1996), «Порушений спокій», «Цю ромашку я давно примітив» (обидві – 2000), «Повернення в рідний край», «Козацькі пам’ятки» (обидві – 2001), «Витівки зими» (2002), «Берегиня», «К. Білокур», «Рідне подвір’я», «Ось ми і вдома», «Лелеки над хатою», «Т. Шевченко» (усі – 2003).

Літ.: Вакуленко О. Слобожанський Куліш // Нар. мист-во. 2005. № 3–4.

О. С. Вакуленко

Стаття оновлена: 2016