Куліш Олена Анатоліївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куліш Олена Анатоліївна

КУЛІ́Ш Олена Анатоліївна (25. 12. 1955, Київ) – графік, живописець. Дочка Л. Куліш, онука Ю. Т. Коваля. Чл. НСХУ (1992). Закін. Київ. худож. ін-т (1982; викл. Г. Галинська, В. Чебаник). Відтоді – викл. Київ. архіт.-буд. ін-ту. Від 1987 – на твор. роботі. Створює пейзажі, натюрморти у реаліст. стилі. Займається іконописом, настін. розписом храмів, реставрацією. Деякі ро­боти зберігаються у Центр. архіві-музеї літ-ри і мист-ва України (Київ).

Тв.: графіка – серія мецо-тинто «Сіль­ські бабусі» (1976); квадриптих офортів «Гамлет» за В. Шекспіром (1977); літографії – «Напувають коней» (1977), «Лікар» (1978); монотипії «Золоті ворота» (1978), «Сутінки в лаврі» (1979); іл. до драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки (1981), драм. поеми «Пер Ґюнт» Г. Ібсена (1984), «Музичних п’єс» Е. Ґріґа (1987); акварелі – «М. Гош», «Е. Кейскінен», «Х. Завар» (усі –1984–85), «Світлана» (1986); серія акварелей «Рожеві півонії» (1992–93); ікони – «Архангел Гавриїл» (1983), «Божа Матір Гліколуса» (1995), «Таємна вечеря» (1996); живопис – «Будівництво стан­­ції “Дружби народів”» (1986), «Вечірня тераса», «Засніжений парк», «Ялівцева алея» (усі – 1988), «Нічний пейзаж» (1992), «Співачка Ж. Боднарук» (1992; 1994), «Вулиця Володимирська під час дощу», «Оперний театр», «Театральна площа. Київ» (усі – 1997), «За роялем (К. Дядюра)» (1998), «Квітнуть каштани (Золотоворітський сквер)» (2001), «По­­ле ку­курудзи» (2007).

В. Ю. Могилевський

Стаття оновлена: 2016