Кубанський козацький хор | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Кубанський козацький хор


Кубанський козацький хор

КУБА́НСЬКИЙ КОЗА́ЦЬКИЙ ХОР Державний академічний – най­давніший і найбільший національ­ний козацький колектив Росії. Засн. 1811 як Чорномор. військ. співочий хор (1-й регент – Г. Гре­чинський) наказом військ. отамана Чорномор. козац. війська Ф. Бурсака на клопотання протоієрея козац. війська К. Рос­синського. Від 1861 – Кубан. військ. співочий хор, який, крім участі у церк. богослужіннях, ви­ступав у концертах, виконуючи поряд із духовними класичні твори і нар. пісні. 1921 діяльність хору була припинена. 1936 створ. К. к. х. під кер-вом Г. Концевича та Я. Тараненка, які тривалий час були регентами Кубан. військ. співочого хору. 1937 Г. Концевич був безпідставно репрес. і розстріляний. 1939, у зв’язку зі ство­ренням у складі хору танц. групи, колектив перейм. в Ансамбль пісні і танцю кубан. козаків. 1961 розформов. 1968 відновив діяль­ність як держ. К. к. х. під кер-вом С. Чорнобая. 1971 вперше став дипломантом Міжнар. фольклор. фестивалю в Болгарії, 1975, 1984 – лауреатом Всерос. ог­ля­дів-конкурсів держ. нар. хорів у Москві, 1990 – Держ. премії України ім. Т. Шевченка. 1993 отримав звання «академічний».

Хор відображає військ. і культурне освоєння Кубані, історію Кубан. козац. війська, класичні світські та духовні культури Крас­нодара, трагічні події воєн. дій 1918–20 і 1930-х рр., історію рад. естетики «великого стилю» нац. мист-ва. Від 1974 худож. кер. і гол. диригент – В. Захарченко, під кер-вом якого хор пре­зентує оригін. пісен. фольклор кубан. козацтва, представляє в нар. піснях, обрядах, картинах козац. побуту індивід. нар. харак­тери. У репертуарі – автор. твори (В. Захарченко, Г. Свиридова та ін.), духовна музика. Значне міс­це посідають укр. нар. пісні, зо­крема «Їхали козаченьки», «Як служив я в пана», «Понад лугом шлях-доріженька», «Молодичка», «Ой мій милий вареничків хоче», а також на сл. Т. Шевченка («Думи мої», «Заповіт»), Лесі Укра­їнки («Горить моє серце…», «Як дитиною бувало», «Реве-гуде негодонька») та ін. Склад хору – 120 хористів, танцюристів, оркестрантів. У різний час у К. к. х. виступали засл. арт. Укра­їни Т. Бочтарьова, О. Каражова, Б. Качур, М. Коротун, О. Куликовська, М. Мамчур та ін. Від 1998 при хорі діє Крайова дит. експерим. школа нар. мист-ва (від 2008 – ім. В. Захарченка), де навч. бл. 600 учнів, існує дит. хор; організовано ансамблі «Яро-хміль», «Козацька душа», камер. оркестр «Благовість». 1990 створ. Центр нар. культури Кубані, зго­дом перейм. у Держ. наук.-твор­чу установу «Кубанський козачий хор», де нині працюють понад 500 осіб. Від 1998 на його базі значно активізувалося прове­дення фестивалів, міжнар. наук. конф., видання дослідж. з історії та культури козацтва. У виконанні хору записано низку компакт-дисків, серед яких – «Музична культура України: нар. чор­номор. пісні Кубанських станиць» (2007).

Серед видань Держ. наук.-творчої установи «К. к. х.» – «Народные песни Кубани: Из ре­пертуара Кубанского казачьего хора» (1987, вып. 1; 1997, вып. 2), «Песни кубанских казаков» А. Біг­дая (т. 1, 1992), «Песни станицы Казацкой, записанные от Анастасии Ивановны Сидоровой» (1993), «Народные песни казаков из репертуара Кубанского войскового певческого хора» (2001), «Поет Кубанский казачий хор (народные песни, запи­сан­ные в станицах Краснодарского края в обработке для народного хора)» В. Захарченка (2002, вып. 1; усі – Краснодар). Дир. хо­ру – А. Аре­ф’єв, гол. балетмей­стер – В. Ану­чин, кер. оркестру – І. Прихидько.

Літ.: Зубков А. Козаки з Кубані // Му­зика. 1990. № 3; Бурбан В. Гомін України над Малиновим клином // КіЖ. 2003, 31 груд.; Супрун-Яремко Н. Українці Кубані та їхні пісні. К., 2005.

Статтю оновлено: 2014