Коронний край - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коронний край

КОРО́ННИЙ КРАЙ – адміністративно-територіаль­на одиниця Австро-Угорсь­­кої імперії. Наприкінці 18 ст. унаслідок трьох поділів Речі Посполитої частина укр. земель потрапила до складу Австр. (від 1867 – Австро-Угор.) імперії. Австр. уряд на захоплених тер. створив Королівство Галичини і Лодомерії з центром у Львові, у складі якого штучно об’єднав зх.-укр. етнічні землі з частиною польс. земель. Тер. цього К. к. охоплювала сучасні Івано-Фр., Львів., центр. і пд. частини Терноп., Чернів. обл. України, Перемишл., Жешув., Тарнув., Новосондец. й частини Краків. та Бєльс. воєводств Поль­­щі. Адм. кордони К. к. неодноразово змінювалися. До складу Галиц. провінції 1786–1849 входила Буковина, 1795–1809 – ве­­лика тер. між р. Пилиця і Зх. Буг (Нова, або Зх. Галичина). 1809–15 від Галичини був відокремлений Терноп. округ (входив до складу Рос. імперії), 1809–46 – тер. Кракова та його околиць (1815 тут створ. Краків. респ.). 1849 Буковина стала окремим від Галичини К. к. Адм. влада у К. к. належала губерн. упр. на чо­­лі з губернатором. Вищий пред­­ставниц. орган – крайовий сейм, виконав. орган сейму – крайовий виділ. Від 1848 представники укр. політ. сил ставили перед австр. владою вимоги поділу Галичини на укр. (Сх. Галичина з центром у Львові) та польс. (Зх. із центрами у Тарнуві чи Кракові) частини та утворення окремого К. к. з укр. частини Галичини, Буковини й Закарпаття. Однак уряд під впливом польс. шовініст. сил відмовився задовольнити цю вимогу. Лише в лютому 1918 у м. Брест-Литовський (ни­­ні Брест, Білорусь) Австро-Угор­­щина підписала угоду з УНР (та­­єм. протокол до Брестського (Берестейського) мирного договору) про те, що з укр. частин Галичини та Буковини до 31 лип­­ня 1918 буде утворено окремий К. к. Проте, скориставшись склад. внутр.-політ. становищем УНР, Австро-Угорщина 4 липня того ж року анулювала цю угоду.

О. М. Сухий

Стаття оновлена: 2014