Кульжинський Сергій Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кульжинський Сергій Миколайович

КУЛЬЖИ́НСЬКИЙ Сергій Миколайович (18. 06. 1869, Чернігівщина – 1938, Поль­ща) – військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. 1-й Моск. кадет. корпус, 3-є Олександрів. військ. уч-ще (1889), Ми­кол. академію Генштабу (1900). Служив у 19-й артилер. бригаді, 2-й Гренадер. артилер. бригаді (Москва), на штаб. посадах у Київ. військ. окрузі. Від 1909 – начштабу 9-ї кавалерій. дивізії (Київ); від 1910 – начштабу 12-ї кавалерій. дивізії (Одеса). Під час 1-ї світ. війни від 1915 – ком-р 12-го гусар. Охтир. полку; від 1916 – начштабу 3-го кавалерій. корпусу, генерал-майор; 1917 – генерал для доручень командувача 8-ї армії. Від червня 1918 – нач. 4-ї кінної дивізії Армії Української Держави; від грудня – інспектор кінноти штабу Армії УНР; від липня 1919 – ком-р 1-ї Окремої кінної бригади Армії УНР; від серпня – викл. Житомир. юнац. школи; від вересня 1920 – лектор Кам’янець-Поділ. спіл. юнац. школи. На емі­грації мешкав у Польщі. Від черв­ня 1921 викладав в Укр. нар. ун-ті у Ланцуті, згодом – у Вадо­вицях. Був прихильником геть­ман. руху.

Літ.: Список Генерального штаба на 1914. С.-Петербург, 1914; Марущенко-Богдановський А. Матеріали до історії 1-го кінного Лубенського імени запорожського полковника М. Залізняка полку // За Державність. Ч. 5. Каліш, 1935; Отрешко-Арський М. Спільна воєнна школа Дієвої армії УНР // Тризуб. 1973. Ч. 72.

ДА: ЦДАВО України. Ф. 1876, оп. 1, спр. 1, арк. 89–90; ф. 1075, оп. 2, спр. 653, арк. 93-а; ф. 1078, оп. 2, спр. 37, арк. 41-зв.

П. П. Гай-Нижник

Стаття оновлена: 2016