Культура масова - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Культура масова

КУЛЬТУ́РА МА́СОВА – різновид культури суспільства; поняття, яке характеризує особ­ливості змісту виробництва і способів поширення культури індустріального суспільства. Ін. назви – маскультура, масове мист-во, популярна (попкультура), споживча, комерц. культура, індустрія розваг. К. м. про­тилежна культурі елітарній та розрахована на пересіч. глядача (споживача), загальнодоступна, проста за формою, не потребує спец. знань для сприйняття, тому й набула широкої популяр­ності, визнання, користується попитом. Духовні та матеріал. цінності К. м. свідомо орієнтує на опосередков. рівень розвитку мас. споживачів. Поширюючись через засоби мас. комунікації (пресу, радіо, телебачення, ком­п’ютерні мережі тощо), К. м. охоплює широку аудиторію спо­живачів майже в усіх країнах світу. Теорія К. м. – відгалуження філос. і соціол. теорій мас. сусп-ва (Х. Ортеґа-і-Ґассет, К. Маннгайм, Д. Рісмен, Г. Арендт, Г. Маркузе, Е. Фромм та ін.); згідно з нею, пересіч. індивід постає зам­кненим у собі, відчуженим «ато­мом» поруч з іншими такими ж атомар. індивідами з нівельов. особистістю і стандартизов. внутр. світом; він є «гвинтиком» у вироб. механізмі або бюрократ. системі розвиненого індустр. сусп-ва. К. м. спрямована на те, щоб інтегрувати індивіда у соц. й політ. ін-ти індустр. сусп-ва, зробити його конформістським, «одномірним» тощо. Утилітарно-розважал. функція К. м. призводить до деградації інтелектуал. рівня публіки, апелюючи до натуралізов. чуттєвості та споживац. орієнтацій і стереотипів. Утім, деякі зх. дослідники (Е. Шилз, Д. Белл, М. Маклуен, Е. Тофлер) вважали К. м. важливим засобом розвитку комунікатив. стереотипів, емоц. кліше, котрі забезпечують спілкування і взаєморозуміння у сучас. соціумі, підвищують рівень освіченості індивідів. За сучас. умов відбувається певна демасифікація сусп. культури, диференціація комунікатив. каналів її поширення, спеціалізація продукції культур. вироб-ва за віковими, профес. та ін. інтересами і вподобаннями різних соц. груп. Епатажні форми К. м. у цивілізов. країнах витісняються на периферію сусп. культур. життя. Але для посттоталітар. країн, котрі переживають системну кризу, К. м. у найбільш агресив. і дегуманізов. її формах може завдати відчут. шкоди морал. засадам сусп-ва. Вказуючи на масовість явища, термін «К. м.» не означає належності до народності, оскільки базується не на змістових, а на формал., кількіс. чинниках – засобах вироб-ва та споживання. К. м. представляють твори, що розповсюджуються засобами мас. комунікації (естрада, кіно, телебачення), друков. графіка, репродукції, продукція худож. індустрії, розрахов. на смак пересіч. споживача, спрощені та незначні за худож. вартістю. В умовах розповсюдження К. м. й появи культури для мас популярне часто виступає як модне – наслідування зразків, що стало стандарт., стереотип. мист-вом, тому загал найменше уваги звер­тає на смак (див. також Кітч). Ставши модним і працюючи на моду, К. м. маніпулює потребами, очікуваннями та смаками публіки, створюючись за рахунок та на ґрунті винаходу зовн. прийомів, ефектів і форм, які часто трансформуються у щось вигадливе, не схоже на імітов. зразки. Ставка К. м. на видовищність будь-якою ціною призвела до морал. нерозбірливості, пропаганди жорстокості та насилля, що спонукають до трансформацій звичаїв життя сусп-ва. Проте товарність, розважал. спрямованість К. м. дозволяє використовувати її як потуж. засіб впливу на громад. свідомість не тільки для нівелювання поглядів та смаків під обивател. стереотип, а й для ідеалізації існуючих способів життя. В інформаційному суспільстві значну роль відіграє комунікація через Інтернет. Тому інтернет-співтовариство формує в інтерактивно-комунікатив. середовищі власні засади культур. комунікації, виробляючи ме­ханізми протистояння маніпулятив. аспектам К. м.

Літ.: Нариси української популярної культури. К., 1998; Берк П. Популярна культура в ранньомодерній Європі. К., 2001; Просандеєва Л. Масова культура в контексті соціальної культури // Вісн. Книжк. палати. 2003. № 4; Лютий Т. В., Ярош О. А. Культура масова і популярна: теорії та практики. К., 2007; Безугла Р. І. Масова та популярна культура: до проблеми співвідношення понять // Культура і сучасність. 2010. № 2; Лютий Т. 100 років української масової та популярної культури: стратегії ідентифікації // УК. 2013. № 11.

Я. В. Любивий

Стаття оновлена: 2016