Культура матеріальна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Культура матеріальна

КУЛЬТУ́РА МАТЕРІА́ЛЬНА – речово-предметна сукупність людської культури разом із матеріальними інструментами та засобами творення, функціонування і зберігання усієї сукупно­сті. У певному розумінні поняття «К. м.» збігається з уведеними у Новий час уявленнями про «natura naturata» («природа при­родна», Б. Спіноза) – сукупність матеріал. явищ люд. походження, добутих із природи. Ви­­окре­млення людини із природи здійснювалося саме шляхом К. м.; у термінах сучас. археології – «індустрії» первіс. культури, завершал. етап якої (т. зв. неоліт. революція) означав початок «ноосфер.» буд-ва культури у вже вповні розвинених її формах. При цьому заг. панора­ма К. м., незважаючи на строкатість, надзвич. розмаїття її надбань, форм і знарядь, позначена наскрізними для всього її істор. часу і геогр. простору рисами. Особливо прикметними у ранніх формах К. м. постає неуникна за умов тогочас. їхнього вироб-ва унікальність кож­ного його продукту, а також обо­в’язк. поєднання у ньому суто прагмат. (насамперед госп.) і магіч. призначення. Уся «індустрія» давнини – аж до появи перших розвинених класово-диференційов. спільнот – неод­­мінно позначена у своїх виробах тією унікальністю (кожний із тих виробів – вочевидь «штучний», лише типологічно схожий на вироби того ж призначення) і поєднанням прагмат.-госп. і магічно-містеріал. призначення. По тому поступово, але не­­ухильно громадження К. м. на окремих ділянках навчалося де­якій «стандартизації» у своїх ви­робах (приміром, технології «впе­чатування» у матеріал – від глини та каміння до металу – однієї і тієї ж каноніч. форми), а також поступовому розведенню у них прагмат. і магіч. функцій (за рахунок збільшення чи зменшення цих начал). Окрім того, у давніх сусп-вах найбільш розвиненого типу те громадження К. м. супроводжувалося хай і елементарним, але вже і розподілом праці, яке разом із наростанням твор. обігу посилювало інтенсивність того громадження. Проте нині К. м. поряд із прямим призначенням своїх предметів зберігає за допомогою культури естетичної, дизайну релікти і рудименти давньої, історично тривалої магіч. операціональності будь-якого предмета в тогочас. люд. ужитку. Європ. пром. революції у Новий час докорінно змінили спосіб появи самого сусп. буття того предмета. Відтак у різних проявах стрімко зросла стандартизація у тій культурі аж до мас. поточно-конвеєр. вироб-ва, безжал. витіснення з неї руко­­твор. праці з її тисячоліт. досвідом виготовлення унікал. пред­мета з магіч. змістом. Індустр. доба творить К. м. на основі предметності саме такого штибу, хоча й намагається дещо по­­м’якшити ділову однобічність за допомогою роз­виненого дизайну, реклам. міфології, «товар. фетишизму» тощо. Водночас належить відзначити стрімке наростання на всьому просторі сучас. цивілізації мас. і фахового інтересу до всіх поперед., доіндустріал. форм К. м. як особ­­ливої противаги надуживанням мас. стандартизов. вироб-ва.

Літ.: Зибер Н. И. Очерки перво­бытной экономической культуры. Мос­ква, 1937; Вернадский В. И. Химическое строение биосферы Земли и ее окружения. Москва, 1965; Трубачев О. Н. Ремесленная терминология в славянских языках: этимология и опыт групп. реконструкции. Москва, 1966; Григорьев Г. П. Начало верхнего палеолита и происхождение Homo sapiens. Ленинград, 1968; Проблемы истории до­капиталистических обществ. Мос­ква, 1968. Кн. 1; Ранние формы искусства. Москва, 1972; Тойнбі А.-Дж. Дослідження історії / Пер. з англ.: У 2 т. Т. 1. К., 1995; Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм ХV – ХVІІІ ст. / Пер. із франц.: У 3 т. Т. 3. К., 1998; Сто великих творцов моды. Мос­ква, 2013.

В. Л. Скуратівський

Стаття оновлена: 2016