Коропець
КОРОПЕ́ЦЬ — селище міського типу Монастириського району Тернопільської області. Коропец. селищ. раді підпорядк. села Світле та Стигла. До К. приєднано хутори Діброва та Додатки. Знаходиться у гирлі р. Коропець (притока Дністра), за 97 км від обл. центру, за 30 км від райцентру та за 24 км від залізнич. ст. Бучач. Площа 8,61 км2. Насел 3761 особа (2001, складає 99,5 % до 1989), переважно українці. Побл. К. виявлено залишки пізньопалеоліт. стоянки, поселення трипіл. культури та двох городищ часів Київ. Русі. Уперше згадується у писем. джерелах 1421 з приводу дозволу польс. короля Владислава ІІ Яґайла на побудову костелу. У цей час К. належав до Галиц. пов. Руського воєводства. 1453 надано Маґдебур. право. У 16 ст. збудовано замок. Оскільки К. знаходився побл. Волос. шляху, тому неодноразово зазнавав руйнувань під час татар. набігів. 1664 згадується вже як село, у якому налічувалося 119 госп-в, працювало 7 ремісників і діяло 2 млини. Від серед. 18 ст. — у власності графів Бадені. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Під час 1-ї світової війни через К. проходила лінія фронту. У листопаді 1918 — липні 1919 — у складі ЗУНР, 1919–39 — Польщі, від 1939 — УРСР. Тут діяли осередки т-в «Сокіл» (від 1904), «Просвіта» (від 1906), «Сільс. господар» (від 1908), «Січ» (від 1910), Союзу українок (від 1926). Від 8 липня 1941 до 22 липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У липні 1943 під час рейду в Карпати неподалік К. проходило партизан. зʼєднання С. Ковпака. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. К. згадують у Кресовій книзі справедливих. 1940–59 — райцентр. Від 1984 — смт. 1820, 1941, 1969 та 2008 жит. потерпали від великих повеней. 1970 мешкало бл. 4,5 тис., 1979 — 4,1 тис., 1989 — 3,8 тис., 1999 — 3,4 тис. осіб. Нині у К. — 2 заг.-осв. школи, ПТУ, школа-інтернат, муз. школа, дошкіл. заклад; Нар. дім «Галичина», б-ка, істор.-краєзнав. музей; лікарня. Зберігся палац графа Бадені (19 ст.; споруджений у класично-синкретич. стилі з розкіш. барок. ліпними геральдич. атрибутами). У палац. парку зростають величезні старі дерева, зокрема й екзотичні (напр., платани). Є церкви Успіння Пресвятої Богородиці (1795, деревʼяна, реставрована 1992), св. Миколая (2002), костел (19 ст.), 2 каплички. Щорічно проходить кулінар. фестиваль «Коропфест». Споруджено мемор. комплекс рад. воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, насипано символічну могилу УСС, встановлено памʼятні знаки діячам ОУН і воякам УПА, памʼятники Т. Шевченку та М. Каганцю, памʼятний знак з нагоди надання місту Маґдебур. права, памʼят. хрест на місці розстрілу 14-ти рад. воїнів. 2002 кіностудія «Кінематографіст» зняла д/ф «Коропецька Швейцарія, або Великдень з Б. Гаврилишиним». Серед видат. уродженців — економіст, іноз. чл. НАНУ Б. Гаврилишин, економіст М. Довбенко, матеріалознавець М. Делявський, історик О. Коновець; громад.-політ. діяч М. Каганець; художник Я. Миськів; лижник С. Куриляк.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
