Кульчинський Филимон Устинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кульчинський Филимон Устинович

КУЛЬЧИ́НСЬКИЙ Филимон Устинович (19. 02(03. 03). 1891, с. Любче, нині Рожищен. р-ну Волин. обл. – 05. 11. 1973, м. Трентон, шт. Нью-Джерсі, США, похов. у м. Куритиба, шт. Парана, Бразилія) – педагог, богослов. Батько В. Куль­чинського. Закін. Житомир. духовну семінарію, Київ. духов. академію зі ступ. канд. бого­слов’я (1915). Учителював у Ки­єві, м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельн. обл.), Володимир-Волинський (нині Волин. обл.), Рівне. 1927–39 – проф. Кременец. православ. духов. семінарії (нині Терноп. обл.). 1939–41 працював на ф-ці в Ні­меччині. Від 1941 викладав у Рівному, був культ.-осв. референтом ОУН. Від кін. 1943 викладав у таборових г-зіях у м. Анс­бах, Ерлянґен, Оберцен (усі – Німеччина). 18 квітня 1948 митрополитом УАПЦ Полікарпом (Сікорським) рукопоклад. у сан диякона, 25 квітня єпископом Платоном (Артем’юком) – священика. Від 1948 – проф. теології Колегії св. Андрея у м. Вінніпеґ (провінція Манітоба, Канада); від 1949 – парох Підвінніпез. округу. Від 1951 – у м. Куритиба: настоятель Свято-Дмитрів. храму УАПЦ, 1952–63 – адміністратор УАПЦ у Бразилії, водночас від 1953 – ред. г. «Українська православна нива». Нагородж. митрою (1952). Від 1963 – настоятель Свято-Юріїв. храму в Трентоні. Голова Шкіл. ради УПЦ у США. Автор статей в «Українському православному календарі», г. «Українське православне слово», праць на реліг. теми, підручника «Історія Української Православної Церкви», спогадів.

Літ.: Л. Д. Пам’яті о. протопресвітера Ф. Кульчинського // Свобода. Джерзі Ситі, 1973, 27 груд.; Галета М. о. На вічну пам’ять // Укр. православне слово. 1973. Ч. 1; Мицик Ю. о. Випускник КДА – протопресвітер УАПЦ Филимон Кульчинський // Тр. Київ. духов. академії. 2005. Ч. 2.

Г. І. Чернихівський

Стаття оновлена: 2016