Кульчицька Олена Львівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кульчицька Олена Львівна

КУЛЬЧИ́ЦЬКА Олена Львівна (15. 09. 1877, м. Бе­режани, нині Терноп. обл. – 08. 03. 1967, Львів) – графік, жи­вописець, майстриня декоративно-ужиткового мистецтва, етнограф, педагог, громадська діячка. Сестра О.-М. Кульчицької. Держ. премія України ім. Т. Шев­ченка (1967). Нар. художник УРСР (1956). Уряд. нагороди. Чл. СХУ (1940). Навч. у Худож.-пром. школі у Львові (1901); приват. школі С. Батовського-Качора та Р. Братківського (Львів, 1901–03), Віден. вищій худож.-пром. школі (1903–07). Серед її учителів – Г. Ґеллер, А. Кеннер, Ф. Ціжек, А. Ґролль. 1905–07 навч. у Спец. ательє емальєр. робіт, удосконалюючи майстер­ність під кер-вом А. Штарк. 1908 захистила диплом педагога і здійснила мист. подорож (Лондон, Париж, Мюнхен). 1909 – проф. рисунків у ліцеї королеви Ядвіґи. У Перемишлі (нині Поль­ща) викладала рисунок у 2-му держ. учител. семінарі (1909–38), Укр. ін-ті для дівчат (1918–27) та чол. г-зії (1934–37). Від 1939 – у Львові: в етногр. відділі Музею НТШ; після його реорганізації – у відділі нар. мист-ва Етногр. музею; 1945–54 – в Укр. полігр. ін-ті: від 1947 – проф. книжк. графіки. Персон. вистав­ки – у Львові (1909, 1933, 1943, 1948, 1953–54), Києві (1945). У 1911 і 1913 брала участь у Всеукр. виставках укр. мист-ва у Києві. Брала участь у Конгресі викл. рисунка в Дрездені (1912), діяльності Гуртка діячів укр. мист-ва, Асоц. незалеж. укр. мистців, експонуючи твори на виставках укр. графіки у Празі (1924, 1933), Харкові (1925, 1929), Брюсселі (1927), Гельсинкі (1928), Львові (1930), Берліні (1933), Вар­шаві (1934, 1937), Римі (1938), Чикаґо (1939). К. – зачинатель новіт. естамп. графіки на зх.-укр. землях на поч. 20 ст.: розробила власну концепцію її розвитку, базовану на нац. традиціях та твор. переосмисленні досягнень європ. худож. графіки. Віднови­ла техніку класич. офорта, досконало володіла техніками акватинти, мецо-тинто, м’якого лаку, монотипії, розвивала традиції укр. дереворізу, модернізувала техніки кольор. та чорно-білого ліноритів. Працювала у різних жанрах декор.-ужитк. мист-ва, де поєднала стилістику європ. сецесії та ар деко з надбаннями нар. культури. 1909–38 із сестрою створила бл. 80 килимів та гобеленів. Займалася худож. ткацтвом, моделюванням одягу, створила ескізи для кераміки, проектувала предмети хатнього вжитку. 1914 у Відні взя­ла участь у роботі Ком-ту допо­моги пораненим УСС. За її про­ектом тут видано листівки «Чор­на хмара війни», «Могили борців». Працювала над живопис. циклом полотен у стилістиці мо­дерну «Страсті Христові» (1915). Як ілюстратор книжк. видань втілила чимало новатор. ідей. Проілюструвала серію книжок – «Нашим найменшим» та «Читаночки української дитини» (1915–17; 37 вип.). Створила художнє оформлення підручників «Перша читанка» (1922) і «Друга читанка» (1923), книжки новел «До­рога» В. Стефаника (1917), повісті «Тіні забутих предків» М. Ко­цюбинського (К., 1928), творів «Лис Микита» (Л., 1951; К., 1959) та «Мойсей» (Нью-Йорк, 1968) І. Франка. Виконала 1918–21 цикл ілюстрацій до кн. «Українська народна міфологія» В. Гна­тюка. Новаторство К. у декор.-ужитк. мист-ві ґрунтується на поєднанні сучас. естетики та нових форм побуту з нар. традиціями. Ув’язнена 1919 польс. владою із сестрою у Баранові побл. м. Тарнобжеґ у таборі для інтернов. українців. 1921 брала участь в орг-ції у Перемишлі ком-ту «Брат братові» для допомоги дітям емігрантів із Наддніпрян. України. З її ініціативи у Перемишлі 1931 засн. музей «Стривігор». Творчу спадщину 1957 заповіла Нац. музею у Льво­ві. 1971 у її помешканні та твор. майстерні відкрито Кульчицької Олени Художньо-меморіальний музей. Серед учнів – Я. Запаско, З. Кецало, І. Крислач, Е. Мисько, Х.-О. Саноцька.

Тв.: килими – «Каштани» (1908), «Бо­городиця з ангелами» (1910-і рр.), «Де­рево життя», «Олені», «Писанка», «Геометричний», «Павині очі» (усі – 1920–30-і рр.), «Чорний», «Буковинський» (обидва – 1930), «Виноград» (1931; усі – спів­авт.); живопис – «Батько», «Моя ма-­ти», «Діти на леваді», «Ярмарок у Косові», «Соняшники», «Пастушок із гусьми» (усі – 1908), «Богородиця Золотий Ко­лос» (1910-і рр.), «Сирота плаче», «Сес­тра в білому» (обидва – 1912), «Урочис­те свято», «Діти зі свічками», «Жнива» (усі – 1913), «Аз, о сих молю» (серед. 1920-х рр.), «Натюрморт із жовтими кві­­тами» (1927); графіка – офорти «Над морем. Північна Франція» (1909), «Мале містечко» (1910), «Буря над Адріатичним морем» (1911), «Бабинець у сільській церкві» (1913), «За море» (1914), «Стрілецька кров», «На варті», «Апофеоз», «Березовий хрест», «Страхіття війни», «Молох війни» (усі – 1915), «Помс­та» (1917), «В обороні богів», «Зрадник» (обидва – 1924), «Самсон» (1926), «Проти бурі» (1928), «Три царі» (1929); серії акварелей – «Народний одяг Західних областей України» (1912–38; К., 1959), «Народна архітектура За­хідних областей України» (1909–56); естампи – «Бідні діти» (1913), «Бідний самаритянин» (1914), «Пастир і вовки», «Харон» (обидва – 1916), «За колючим дротом» (1930-і рр.), «Гуцульська Мадонна» (1935), «Поцілунок Юди» (1938), «Зруйноване гніздо» (1943), «Поранена левиця» (1947); цикл ксилогравюр «УСС 1914–1915» (1915); цикли дереворитів та ліноритів – «Українські Січові стріль­ці» (1915), «З історії княжих часів» (1918), «Українські письменники» (1920-і рр.), «Пори року» (1924), «Лихоліття українського народу» (1930), «Славні жінки ми­нулого» (1934), «Гуцульщина» (1935), «Легенди гір і лісів» (1936–37), «Культурне життя Львова», «Краса рідної зем­лі» (обидва – 1947).

Літ.: Голубець М., Осінчук М. Олена Кульчицька. Л., 1933; Сенів І. В. Творчість Олени Львівни Кульчицької. К., 1961; Олена Кульчицька: Каталог виставки. Л., 1969; Попов А. Олена Кульчицька. К., 1983; Запаско Я. Спомин про Олену Кульчицьку – видатного художника книги і педагога // Вісн. Львів. АМ. 1999. Вип. 10; Кость Л. Пам’ятки сакральної архітектури. Каталог акварелей Олени Кульчицької // Народознавчі зошити. Л., 2004. Ч. 1–2(55–56); Волошин Л. Творці українського модерну: Олена Кульчицька // ОМ. 2005. № 4; Кость Л. Іван Франко у творчості О. Кульчицької // Літопис Нац. музею у Львові ім. А. Шептицького. Л., 2006. № 4(9); Яців Р. Олена Кульчицька: спад­щина для України і світу // Яців Р. Укра­їнське мистецтво ХХ ст.: Ідеї, явища, персоналії: Зб. ст. Л., 2006; Олена Куль­чицька (1877–1967): Альбом. Л., 2007; Кость Л. Між красою та обов’язком (До 130-ї річниці від дня народж.) // ОМ. 2007. № 2; Її ж. Естетичні та духовні до­мінанти львівського періоду творчості (1939–1944) Олени Кульчицької // Літопис Нац. музею у Львові ім. А. Шептицького. Л., 2010. № 7(12); Олена Куль­чицька. Графіка. Малярство. Ужиткове мистецтво: Альбом-каталог. Л; К., 2013; Кульчицька Олена. Графіка: Набір по­­дарунк.-пошт. листівок зі збірки Нац. музею у Львові ім. Андрея Шептицького. К., 2013.

Л. В. Кость

Стаття оновлена: 2016