Куляба Григорій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куляба Григорій Васильович

КУЛЯ́БА Григорій Васильович (23. 12. 1928, Полтава) – хоровий диригент, педагог. Засл. діяч мист-в УРСР (1972). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. консерваторію (1955; кл. Г. Верьовки). Від 1949 – на Держтелерадіо: кер. вокал. ансамблю, 1951–60 – диригент ор­кестру нар. інструментів. 1960–65, 1977–83 – диригент Держ. хор. капели УРСР «Думка» (оби­два – Київ), 1965–68 – Центр. ансамблю групи рад. військ у Німеччині; 1968–74 – худож. кер. і гол. диригент хору Держтелерадіо, 1974–77 – Держ. капели бандуристів УРСР (Київ), 1983–90 – гол. диригент об’єдн. естради «Київконцерту»; 1993–2009 – кер. групи вокалістів Нац. радіокомпанії України (Київ). Водночас 1970–76 викладав у Київ. консерваторії. Автор обро­бок укр. нар. пісень для тріо бандуристок: «Ой летіла зозуленька», «Гей у лісі, в лісі», «Гаєм зелененьким», «То не вітер, то не буйний», «Закувала зозулень­ка», «Ой на Івана та й на Купала», «Щедрий вечір, добрий вечір» та ін. У репертуарі капели «Дум­ка» – «Патетична ораторія» Г. Сви­ридова, «Реквієм» Д. Кабалевського, хору Держтелерадіо – вокал.-симф. поема «Тополя» П. Майбороди (сл. Т. Шевченка), кантата «Донбас» К. Мяскова (сл. М. Упеника), вокал.-симф. поема «Дума про безсмертного Кобзаря» А. Філіпенка (сл. П. Ти­чини).

І. Д. Гамкало

Стаття оновлена: 2016