Коропський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коропський район

КО́РОПСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-східній частині Чернігівської області. Межує з Сосниц., Новгород-Сівер., Бахмац., Борз­­нян. р-нами Черніг. обл. і Кроле­­вец., Конотоп., Шосткин. р-нами Сум. обл. Утвор. 1923. У 1962 ліквідовано, 1965 відновлено. 1962–65 насел. пункти К. р. вхо­­дили до Бахмац., Новгород-Сівер. і Менського р-нів. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від серпня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювало понад 13 тис. жит. К. р. і Понорниц. р-ну (існував 1923–62). Пл. 1,3 тис. км2. Насел. 32 122 особи (2001, складає 82,5 % до 1989), переважно укра­­їнці. У складі р-ну – смт Короп і Понорниця та 65 сільс. насел. пунктів. Лежить на Придніпровській низовині. За природ. особливостями поділяється на 2 геогр. зони: пд. – Черніг. Полісся (піщана, місцями заболочена рівнина з сосн. і мішаними лісами), пн. – Новгород-Сівер. Полісся (підвищена, порізана яра­­ми місцевість). Корисні копалини: торф, крейда, глина, пісок. Гол. річка – Десна (протяжність у межах р-ну 86 км; притока Дніпра); в її заплаві багато озер, зокрема Хотинь. Заг. довж. річк. системи 234 км. Переважають сірі і ясно-сірі ліс. ґрунти, є дерново-підзолисті, дернові, лучні та болотні. У лісах зростають дуб, сосна, вільха, береза. Об’єкти природно-заповід. фонду заг.-держ. значення: Мезинський національний природний парк, ландшафт. заказник Рихлівська дача, ботан. Оболонський заказник. У с. Крис­­ки працює спирт. з-д, у с. Вільне – льонозавод. С. госп-во р-ну спеціалізується на вирощуванні зерн. культур, картоплі та льону, вироб-ві молока та м’яса. Функціонують 13 с.-г. т-в, 16 при­­ват. с.-г. підпр-в, 1 с.-г. вироб. кооператив, 10 фермер. госп-в. У К. р. – 18 шкіл 1–3-го, 8 – 1–2-го, 6 – 1-го ступ., 12 дитсадків; муз. школа та її 2 філії, 43 Будинки культури та клуби, культ.-спорт. комплекс «Аполлон», Коропсь­­кий регіональний історико-археологічний музей, Кибальчича М. Коропський меморіальний музей, Мезинський історико-археологічний музей, 36 б-к; центр. рай. лікарня, Понорниц. рай. лікарня, 1 дільнична лікарня, 7 амбулаторій, 30 фельд­­шер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Нові горизонти». Зареєстровано 27 реліг. громад (УПЦ КП, УПЦ МП, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів, християн ві­­ри євангельської). Діє Пустинно-Рихлівський Свято-Миколаївський чоловічий монастир УПЦ МП (засн. 1626, у 1930 зруй­­новано, 2004 розпочато відновлення). Збереглися його келії, залишки муру, водопровід, печери. У с. Вишеньки – палац П. Рум’янцева-Задунайського, Успен. церква (збудовані 1782–87 під наглядом арх. Д. Котляревського до приїзду рос. імператриці Катерини ІІ); у с. Жовтне­­ве – церква Різдва Богородиці (1796); у с. Оболоння – церква Різдва Богородиці (1800–01); у с. Райгородок – Преображен. церква (1820). У с. Мезин (Мізин) виявлено поселення пізнього палеоліту (одна з найвидатніших палеоліт. пам’яток в Європі, 15 тис. р. до н. е.; див. Мізин), у с. Городище – городище (ранній заліз. вік, скіф. культура), у с. Радичів – городище Радичівське І (Пузир-Хутір, Фостенське; ранній заліз. вік, юхнів. культура; обидва – нац. значення). Серед видат. уродженців – Герой України, по­­літ. діяч, аграрій О. Боровик (с. Свердловка); анатом, фізіолог, акад. С.-Пе­тербур. АН П. За­­горський (1764–1846; смт Понорниця), лікар-гістолог П. Перемежко (19 ст.; с. Риботин), лікар-гігієніст, чл.-кор. АМНУ Ю. Вороненко (с. Жовтневе), фа­­хівець у галузі механіки М. Пушанко (с. Верба), фізик А. Стешенко (с. Риботин), хімік В. Шо­­кол (с. Вільне), фахівець у га­лузі харч. технологій В. Горох (с. Криски), фахівець у галузі рослинництва Д. Єфименко (с. Городище), ортопед-травматолог М. Грицай (с. Жовтневе); письменник, етнограф П. Кузьменко (19 ст.; смт Понорниця), поет, перекладач М. Холодний (с. Краснопілля), письменник І. Шкурай (с. Шабалинів); нар. художник України В. Ковтун (с. Мезин); співачка М. Загорська (19 ст.; с. Покошичі), банду­­рист А. Грицай (с. Жовтневе), актриса, режисер, драматург С. Мануйлович (смт Понорниця); військ. діяч Г. Базилевич (с. Криски), рад. і парт. діяч К. Сухомлин (с. Краснопілля), дипломат П. Шаповал (с. Жовтневе), політ. діячка О. Ґінзбурґ (с. Вишеньки); Герої Рад. Союзу І. Болдун (с. Розльоти), Г. Варава, Ю. Гриценко (обидва – с. Шабалинів), В. Приходько (с. Атюша). У с. Шабалинів – мо­­гила (1897 встановлено надгро­­бок у вигляді носової частини корабля – цегляна палуба з метал. щоглою, увінчаною хрестом) однієї з перших у Рос. імперії жінок-хіміків В. Богдановської-Попової (була співробітницею Д. Менделєєва та О. Бутлерова). Починаючи від 1889 вона майже щороку проводила літо в маєтку свого чоловіка у цьому селі. З її ініціативи там були відкриті ремісн. і земська початк. школи, фельдшер. пункт. У с. Бу­­дище поховано (там і мешкав; Київ. ун-том на могилі встановлено. мармур. обеліск) ботаніка, хіміка, географа І. Борщова (19 ст.). У вересні 1943 під час форсування Десни та в боях за с. Оболоння відзначилися О. Ду­­рін і К. Суюнов.

Літ.: Радичів мій: від древля до сьогодні. Чг., 1999.

Р. В. Трофимченко

Стаття оновлена: 2014