Кулябко-Корецький Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кулябко-Корецький Микола Іванович

КУЛЯ́БКО-КОРЕ́ЦЬКИЙ Микола Іванович (12(24). 06. 1855, с. Уношево Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ – 21. 12. 1924, м. Воронеж, РФ) – громадський діяч, публіцист. У 10 р. втратив зір. Самостійно вивчив юриспруденцію, працював адво­­катом-криміналістом. За політ. переконаннями належав до народників. 1882 за звинуваченням у використанні судових про­цесів для політ. агітації позбавлений права займатися адвокат. діяльністю. Неодноразово за­­арештовувався поліцією. 1888 профінансував видання зб. «Со­­циал-демократ». 1903–05 – кор. г. «Русские ведомости» у Швейцарії та Болгарії. Згодом мешкав у м. Гомель (нині Білорусь). Був чл. муз.-драм. т-ва, співроб. г. «Го­­мельский вестник» (1909), спів­­ред. г. «Гомельские отклики» (1910), «Отклики» (1912, 1914–15). Також редагував низку газет у м. Ставрополь (нині РФ), Києві, С.-Пе­тербурзі. Автор поеми «Побег», кн. «Франция в ХІХ веке» (Москва, 1908). Після більшов. переворо­ту 1917 читав лек­­ції з історії рев. руху.

Літ.: Памяти Н. И. Кулябко-Корецко­го // Каторга и ссылка. 1925. № 4(17).

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2016