Кумановський Микола Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кумановський Микола  Павлович

КУМАНО́ВСЬКИЙ Микола Павлович (1846, с. Іванє, нині Іване-Золоте Заліщиц. р-ну Терноп. обл. – 18. 11. 1924, с. Німшин, нині Галиц. р-ну Іва­но-Фр. обл.) – цитрист, композитор, церковний діяч УГКЦ. Закін. Львів. духовну семінарію (1880). Керував хорами в парафіях, де працював священиком (від 1885 – у с. Німшин; від 1896 – у с. Різв’яни, нині Різдвяни Галиц. р-ну). Разом із Ф. Ко­лессою та В. Матюком був почес. чл. Станіслав. «Бояна» (нині Іва­но-Франківськ). Автор зб. коляд «З уст народу» (запис. у с. Кова­лівка, нині Коломий. р-ну Іва­но-Фр. обл., під час навч. К. у Львів. духов. семінарії; опубл. у ча­сописі «Правда», Л., 1877, № 8–9).

Тв.: для фортепіано – п’єси «Первоцвіт» (1874), «Думка і коломийки» (1880), «У нашому гаю» (1881); для цитри – «Дві в’язанки народних пісень» (1882), «Три народні пісні на дві цитри» (1885); для хору – «Чотири в’язанки народних пісень» (1880–1909); «Панахида» a-moll, «Заупокійна Служба Божа» с-moll (оби­два – 1911).

Літ.: Німилович О. Композитор, дослідник, виконавець – отець Микола Кумановський // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. Сер. Мист-во. 2003. № 2; Її ж. Творча постать отця Миколи Кума­нов­ського та його збірка коляд «З уст народу» // Там само. 2005. № 2.

О. М. Німилович

Стаття оновлена: 2016