Куницький Юрій Анатолійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куницький Юрій  Анатолійович

КУНИ́ЦЬКИЙ Юрій Анатолійович (10. 09. 1945, м. Камінь-Каширський Волин. обл.) – фахівець у галузі фізичного матеріалознавства. Д-р фіз.-мат. н. (1990), проф. (1992). Закін. Київ. ун-т (1967), де 1966–68 та від 2003 й працює: від 2003 – проф. каф. заг. фізики (до 2011 – за сумісн.). 1971–73 – в Ін-ті електродинаміки АН УРСР; 1973–79 – нач. редакц.-видавн. відділу Учбово-метод. кабінету Мінвузу УРСР (обидва – Київ); 1979–2001 – у Нац. тех. ун-ті Укра­­їни «Київ. політех. ін-т»: від 1992 – проф. каф. фізики металів; 2001–11 – зав. відділу фізики наноструктур. матеріалів Тех. центру НАНУ (Київ). Наук. дослідж.: формування складноле­­гов. аморф. та нанокристал. ма­­теріалів і захис. покриттів на основі перехід. ме­талів та їх спо­­лук багатофунк­ціон. призначен­­ня, принципи керов. зміни їх структури й фіз. властивостей.

Пр.: Електродні матеріали для прямих перетворювачів енергії. 1985; Некристалеві металеві матеріали та покриття у техніці. 1988 (спів­авт.); Електронна мікроскопія. 1998 (спів­авт.); Кластерные и наноструктурные мате­риалы: В 3 т. 2001–05 (спів­авт.); Магнетизм аморфних та нанокристалічних систем. 2003 (спів­авт.); Введение в физику ультрадисперсных систем. 2006 (спів­авт.); усі – Київ.

Л. Ю. Куницька

Стаття оновлена: 2016