Куніцин Сергій Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куніцин Сергій  Володимирович

КУНІ́ЦИН Сергій Володимирович (27. 07. 1960, смт Бекдаш, нині м. Карабогаз, Туркменістан) – політичний діяч. Нар. депутат України (1990–94, 2012–14, від 2014). Депутат ВР АР Крим (1998–2002, 2002–06, 2006–10, 2010–12). Д-р екон. н. (2014). Держ. премія України у галузі н. і т. (1999). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1999, 2004, 2007). У січні 2014 нагородж. орденом князя Ярослава Мудрого 5-го ступ., який відмовився прийняти на знак протесту проти розстрілу людей на вул. Грушевського у Києві. Закін. Сімфероп. філію Дніпроп. інж.-буд. ін-ту (1982). Відтоді (з перервами) працював на вироб-ві; 1989–90 – на парт. роботі; 1990–98 – голова Красноперекоп. міськради нар. депутатів (АР Крим); 1998–2001 і 2002–05 – голова РМ АР Крим; 2006–10 – голова Севастоп. міськдержадміністрації; у люто­­му–­березні 2014 – постій. представник Президента України в АР Крим, від червня того ж року – позаштат. радник Президента України. У ВР України 1-го скликання – чл. Комісії з питань діяльності рад нар. депутатів і розвитку місц. самоврядування; 7-го – заст. голови Ком-ту в справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, чл. фракції партії «Удар»; 8-го – голова підком-ту з питань держ. політики у сфері соц. захисту громадян Ком-ту з питань соц. політики, зайнятості та пенсій. забезпечення, чл. фракції партії «Блок Петра Порошенка». Президент, ген. дир., почес. президент спорт. клубу «Таврія» (2005–12). Автор кн. «Крым­ский жребий» (Сф., 2010; 2011).

Літ.: Агатов М. Премьер Куницын и его команда. Сф., 2003.

С. О. Єфимов

Стаття оновлена: 2016