Кунке Еміль - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кунке Еміль

КУ́НКЕ Еміль (1896, Львів – 1943, там само) – графік і живописець. Чл. Євр. літ.-худож. т-ва (1926), об’єдн. «Ster» (1934, і кер.), СХУ (1940). Закін. Львів. ун-т, вивчав живопис у Відні (1921–23). Від 1924 викладав рисунок у Львів. євр. г-зії та брав участь у міських мист. виставках. Персон. – у Львові (1925). Працював переважно у графіч. техніках (акварель, гуаш, сангіна, лінорит, дереворит, суха голка), застосовуючи чисті стримані кольори. Створював композиції на теми літ-ри, християн. апокрифів, євр. легенд, окультизму, насичені складною символікою і містицизмом, фантас­тикою, ґротеском. Займався також книжк. графікою (іл. до книги Я. Шалля, 1926), сценографією для львів. Євр. театру (1937–38). Загинув у Янів. конц­таборі у Львові. Окремі роботи зберігаються у музеях Польщі.

Тв.: «Містична троянда», «Астральне народження», «Райдуга життя», «Агасфер», «Повішений», «Бог машини», «Євангельський триптих» (усі – 1924), «Астролог», «Жонглери», «Квітка папороті», «Смерть П’єро», «Пастораль», «Ноктюрн» (усі – 1925), «Кабаліст», «Вес­на», «Мученик» (усі – 1926), «Чорнокниж­ник», «Бурштиновий вечір» (обидва – 1927), «Гра в шахи» (1928), «Танець смер­ті» (1929), «Христос і арлекін» (1930-і рр.), «Балада», «Північ», «Епідемія», «У ворож­ки», «Блакитний лицар» (усі – 1932), «Годинникар», «Равин», «Ідилія» (усі – 1933), «Вічний жид» (1934), «Балада про весну», «Дон Кіхот», «Фауст», «Беатріче», «Алхімік» (усі – 1936), «Вічна мелодія» (1937), «Романтичний вечір», «Повернення сліпого» (обидва – 1938); цикли – «Середньовіччя» (1932), «Середньовічні ночі» (1934).

Ю. О. Бірюльов

Стаття оновлена: 2016