Кунцевич Костянтин Едвардович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кунцевич Костянтин Едвардович

КУНЦЕ́ВИЧ Костянтин Едвардович (26. 05. 1961, Київ – 29. 10. 2012, там само) – живописець. Син Е. Кун­­цевича. Чл. НСХУ (1992). Навч. у худож. студії В. Зарецького (1977–79), закін. Київ. худож. ін-т (1985; майстерня В. Ша­та­­ліна). На твор. роботі. Учасник всеукр., зарубіж. мист. виставок від 1990-х рр. Персон. – у Києві (1998). Осн. галузі – станк. і монум. живопис. Створює пейзажі та жанр. полотна у неоромант. стилі.

Тв.: «Метро» (1985), «Найбільша у світі» (1987), «Згадати все», «Весна» (обидва – 1988), «Спокута», «Христос воскрес» (обидва – 1989), «Початок шляху» (1990), «Прогулянка» (1994), «Па­діння Ікара» (2000), «Спокуса» (2005), «Спека», «Гірський пейзаж» (обидва – 2006), «Повінь» (2008); серії – «Музика» (1991), «Угору–униз» (1992), «Декоративні пейзажі» (1993–94), «Некласичні натюрморти» (1995), «Діалог», «Подорож» (обидві – 1996), «Гербарій» (1997).

М. О. Криволапов

Стаття оновлена: 2016