Купальські пісні - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Купальські пісні

КУПА́ЛЬСЬКІ ПІСНІ́ – народновокальні твори, що супроводжують день літнього сонцестояння й період Петрівського посту, симетричні в річному колі Різдву й Святкам. Виникли на сх.-слов’ян. ґрунті як пісен. супровід святкування Івана Купала (в ніч з 23 на 24 червня за старим стилем; із 6 на 7 липня – за новим). Унаслідок християн. впливу з’явилися ін. назви К. п. – «петрівські», «петровки», «петрівчані» тощо, архаїчні рефрени «Купала», «Купайло» були замінені на «Купала на Йвана», «Іване-Йвашеньку» тощо. У тих етногр. зонах, де купал. обрядовість занепала, сезонне визначення пісень («петрівка» та ін.) вийшло на перший план. Зміст більшості сучас. К. п., на думку фольклористів, мало пов’яза­ний із міфол. основою свята. К. п. – передусім ліричні твори любов. тематики, рідше – балади. Зв’я­­зок з язичниц. міфологією зберігають лише окремі сюжети, які коментують орг-цію купал. ходи, нагадують про обов’язкову присутність біля купал. вогнища всіх жителів общини, регламентують оберегову поведінку захисту від відьом, для яких Купал. ніч є часом найвищого прояву їхньої сили, використовують ритуал. прокльони тощо. У руслі давніх ритуал. протистоянь, що розігрувалися у формі театраліз. боїв на порубіжжі сезонів зими й весни, а також під час зміни фаз сонця, можуть бути потрактовані жартівливі супе­речки між хлопцями й дівчатами, що супроводжують їхні ігри в подружжя. Попри велику популярність свята, вчені констатують, що купал.-петрів. наспіви поширені не на всій тер. України. Зокрема К. п. відсутні на теренах зх.-укр. етніч. земель (Буковина, Галичина, Карпатія, Підляшшя, Холмщина, Зх. Волинь), винятком є Лемківщина з її індивід. формами цих пісень. Лакуни К. п. засвідчені також в ареалі Прип’ят. Правобережжя. Загалом у межах укр. тер. науковці виділяють чотири осн. типи К. п., що мають великі ареали, – лівобереж., обрамл. архаїч. рефренами, правобереж. із кінц. рефреном, укр.-білорус. і правобереж. петрів., кілька пісен. форм вузько регіонал. побутування, зокрема у Погоринні. Дослідники укр. К. п.: А. Завальнюк, О. Карапата, К. Квітка, І. Клименко, С. Копил, М. Скаженик, О. Терещенко та ін.

Літ.: Купальські пісні. К., 1960; Купальські пісні: Пісенник. К., 1989; Климець Ю. Д. Купальська обрядовість на Україні. К., 1990; Глушко М. Купальські пісні Східної Волині з села Дубрівки Баранівського району Житомирської області // Міфологія і фольклор. 2009. № 1(2).

І. В. Клименко

Стаття оновлена: 2016