Купер Еміль Альбертович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Купер Еміль Альбертович

КУ́ПЕР Еміль Альбертович (Купер­­шток Емілій; 01(13). 12. 1877, Херсон – 16. 11. 1960, Нью-Йорк) – диригент, педагог. Проф. (1918). Засл. арт. Респ. (1923). Навч. в Одес. муз. уч-щі (кл. скрипки Г. Фрідмана, композиції – П. Молчанова), Віден. консерваторії (1891–93; кл. скрипки Й. Гельмесберґера, композиції – Р. Фукса). У 12-річ. віці почав виступати як скрипаль-вундеркінд. Від 1891 гастролював у Відні, Будапешті, Бухаресті, Кон­стантинополі. Від 1896 – концерт­мейстер оркестру Київ. опе­ри (1897 дебютував як диригент в опері «Фра-Дияволо» Ф. Обера). Від 1898 – диригент в опер. тру­пах А. Церетелі, від 1899 – М. Сал­тикова. 1901–07 – диригент Київ. опери, в якій диригував, зокрема, операми «Дон Жуан» В.-А. Мо­царта, «Пророк» Дж. Мейєрбера, «Лоенґрін» Р. Ваґ­нера, «Жидівка» Ф. Галеві, «Аїда» Дж. Вер­ді, «Демон» А. Рубінштейна, «Сам­сон і Даліла» К. Сен-Сан­са, «Юдіф» О. Сє­рова, «Мадмуазель Фіфі» Ц. Кюї, «Галька» С. Монюшка, «Манру» І. Падеревського, «Тоска» Дж. Пуч­чіні, «Гензель і Ґреттель» Е. Гумнерзінка та ін. Від 1907 – диригент Опери С. Зиміна у Москві (1-е виконання «Золотого півника» М. Римського-Корсакова, 1909; 1-е виконання в Росії «Нюрнберзьких мейстерзінґерів» Р. Ваґ­нера), водночас постій. диригент симф. концертів Моск. відділ. РМТ (1-е виконання 3-ї Симф. і «Поеми екстазу» О. Скрябіна, 3-го Фортепіан. концерту С. Рах­манінова (солістом виступив ав­тор, 1910). У 1909–14 – диригент Рос. сезонів С. Дягілєва в Парижі та Лондоні, 1910–19 – Великого театру в Москві (1-е виконання «Франчески да Ріміні» С. Рахманінова, 1912; 1-е виконання в Росії «Загибелі богів» Р. Ваґнера, 1911), водночас від 1918 – проф. Моск. консерваторії. 1919–24 – гол. диригент Театру опери та балету в Пет­рограді (нині С.-Пе­тербург), вод­ночас – кер. диригент. кл. Консер­ваторії, 1921–24 – дир. і худож. кер. філармонії. 1924–26 та від 1932 гастролював в Арґентині та країнах Європи. 1926–29 – гол. диригент Латв. опери (Риґа), 1929–32 – опери в Чикаґо. Від 1940 – у США: викл. Джульярд. вищої муз. школи, 1944–50 – диригент «Метрополітен-опери» (обидві – Нью-Йорк). 1950–60 – гол. диригент симф. оркестру в м. Батон-Руж (шт. Луїзіана, США) та опер. театру в Монреалі (Канада). Автор кн. «Артур Никиш» (1922), ст. «Краткий обзор моей музыкальной деятельности» // «Жизнь и искусство», 1923; оби­дві – Петроград.

Тв.: «Угорський танець», «Угорська фантазія» для скрипки і фортепіано, «Романтична поема» для скрипки з оркестром, «Східна симфонія».

Літ.: Эмиль Купер, статьи, воспоми­нания, материалы. Москва, 1988.

І. Д. Гамкало

Стаття оновлена: 2016