Купинський Петро Станіславович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Купинський Петро  Станіславович

КУПИ́НСЬКИЙ Петро Станіславович (1838, С.-Петербур. губ. – 1923, Петроград, нині С.-Петербург) – архітектор. Закін. С.-Петербур. буд. уч-ще (1859). Відтоді працював у Калуз. губ. (Росія). Від 1864 – архітектор упр. будинками Мін-ва шляхів сполучення Рос. імперії у С.-Петербурзі. У цей період виконав низку проектів споруд для буд-ва на Києво-Брест. і Харків.-Микол. залізницях в Україні. На поч. 1870-х рр. спроектував Балт. вокзал і залізничну платформу Марієнбург у Гатчині (нині Ленінгр. обл.), вокзал у Красному Селі (нині у складі С.-Петербурга). Пізніше був архі­тектором Рос. т-ва порятунку на воді; працював у С.-Петербур. губ. і у Фінляндії, будував дачі на Карел. перешийку, зокрема звів садибу проф. медицини С. Боткіна з церквою св. Петра і Павла у с-щі Кунттила (нині с. Та­­расівське Ленінгр. обл.; 1882–83). Серед реаліз. проектів у С.-Петербурзі – Фінлянд. вокзал (1868–70, зберігся фрагмент), прибутк. будинок В. Дембицького на набережній Фонтанки, № 32 – вул. Бєлінського, № 1 (1879–80, приєднано існуючий будинок), гол. корпус т-ва Невської нитк. мануфактури (нині прядильно-нитк. комбінат) на Синопській набережній, № 76 (перебудова, 1889–96), Упр. казен. залізниць на набережній Фонтанки, № 117 (надбудова та розширення, 1890, співавтор Ф. Еппінгер), Упр. Рос. т-ва порятунку на воді на вул. Садова, № 50б (1893–94), музей Ін-ту інж. шляхів сполучення (нині Центр. музей залізнич. транспорту Росії С.-Петербур. ун-ту шляхів сполучення) на вул. Садова, № 50 (права частина, 1901–02), костел св. Казимира (1898–1910; нині вул. З. Космодем’янської, № 22). Старші брати К. – Михайло й Антон – також стали визнач. архітекторами.

Літ.: Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 – початку 20 століть. К., 1999.

В. І. Тимофієнко

Стаття оновлена: 2016