Купріянов Ігор Терентійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Купріянов Ігор  Терентійович

КУПРІЯ́НОВ Ігор Терентійович (29. 10. 1937, Вінниця – 10. 06. 2015, Запоріжжя) – літературний критик, літературознавець, філософ. Канд. філол. н. (1971). Чл. НСПУ (1995). Обл. літ. премія ім. В. Ліс­няка (1998). Закін. істор.-філол. ф-т Луцького пед. ін-ту (1962). Учителював. 1973–88 – доц. Київ. ун-ту і ст. н. с. Ін-ту літ-ри АН УРСР (Київ); 1989–2008 – у Запоріз. ун-ті: доц., 1990–93 – засн. і зав. каф. українознавства. Досліджував укр.-рос. літ. зв’язки кін. 19 – поч. 20 ст., творчість рос. письменників України. Уперше оприлюднив низку віршів, листів і нотаток П. Куліша, Марка Вовчка, Я. Що­голіва, О. Кониського, І. Франка, В. Брюсова, О. Толстого, М. Грушевського, С. Черкасенка, М. Рильського, М. Зерова та ін. Один з авторів кн. «Літературно-мистецька Вінниччина» (О., 1969), «Історія українсько-росій­ських літературних зв’язків» (у 2-х т., т. 1, 1987), «Русские советские писатели Украины» (1991), низки статей в УЛЕ; упорядник кн. «Русские советские поэты Украины» (1987), «Волошин М. Киммерия» (1990; усі – Київ), «Письменники Запорізького краю» (З., 2002).

Пр.: Формирование поэтической личности Максимилиана Волошина. К., 1971; Судьба поэта: Личность и поэзия Максимилиана Волошина. К., 1978; 1979; Леонид Вышеславский: Очерк жизни и творчества. К., 1984; Поэзия И. Франко в русских переводах конца ХІХ – начала ХХ в. З., 1992; 2006; Поэзия Леонида Вышеславс­кого. З., 1993; Одержимый любовью: Очерк жизни и творчества М. Ласко­­ва. З., 1997; Джерела. З., 1997; Теория чистого ума. З., 2004; 2005 (спів­авт.); Этюды о загадочных проблемах мировой фило­­софии. З., 2009; 2010 (спів­авт.); Интел­лектуальный сон и мировая философия. З., 2011 (спів­авт.).

Літ.: Ігор Терентійович Купріянов: Бібліогр. покажч. З., 1997; Стадніченко О. Закоханий у літературу: (Ігор Купріянов – критик і літературознавець) // Вісн. Запоріз. ун-ту. Філос. на­­уки. 2007. № 2.

О. О. Стадніченко

Стаття оновлена: 2016