Купчанко Олександр - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Купчанко Олександр

КУПЧА́НКО Олександр (16(28). 03. 1864, с. Бе­регомет, нині Кіцман. р-ну Чернів. обл. – 19. 04. 1939, Чернівці) – педагог, громадський діяч. Племінник Григорія, батько Корнія Купчанків. Закін. учит. семінарію в Чер­нівцях (1885). Учителював у с. Ста­нівці Горішні (нині Верхні Станівці Кіцман. р-ну, 1885–1905), від 1898 також виконував обов’язки мандрів. вчи­­теля с. госп-ва для Станів. судового округу. 1906–23 – повіт. інспектор укр. нар. шкіл Буковини (спо­чатку Заставнів. пов., від 1907 – приміського Чернів. пов.). 1907–22 – чл. іспитової ко­­місії для нар. і виділових шкіл Буковини з укр. мовою навчання. Від 1926 – на пенсії. Під час 1-ї світ. війни був секр., скарбником Червоного хреста, виконував обов’яз­ки кер. установи для допомоги військ. інвалідам, вдовам і сиротам полеглих на війні. Весною 1917 признач. кер. і референтом шкіл. курсів у Нідералмі побл. Ґредіґа в Австрії. Був укр. радним (депутатом) Чер­­нів. міськ­ради, головою Чернів. орг-ції Укр. нац. партії, Допомог. ком-ту для Гуцульщини, Ком-ту допомоги жертвам польс. паци­­фікації, Ком-ту для встановлення пам’ятника О.-Ю. Федькови­­чу. Чл. т-ва «Укр. школа в Чернівцях». Очолював Укр. нар. дім у Чернівцях (1920–21 та 1923–34), який займався відродженням укр. мови та ідентичності, націотвор. діяльністю, Укр. пра­­во­­славне братство в Чернівцях, «Укр. бльок до єпархіял. зборів» (від 1932), котрий 1932–38 захищав реліг. права буковин. укра­­їнців у православ. Церкві. Як го­­лова ювіл. Ком-ту ушанування пам’яти О.-Ю. Федьковича 1934 засудж. румун. окупац. владою.

В. П. Старик

Стаття оновлена: 2016