Купчик Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Купчик Іван

КУ́ПЧИК Іван (21. 08. 1895, с. Матеївці, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 01. 08. 1980, м. Калґарі, провінція Альберта, Канада) – військовик. Від 1907 навч. у Коломий. г-зії. З поч. 1-ї світ. війни мобілізов. до Коломий. піхот. полку австро-угор. армії. У жовт­ні 1915 пораненим потрапив у рос. полон. Перебував у шпиталі у м. Старокостянтинів (нині Хмельн. обл.), після вилікування – у таборі для військовополонених у Дарниці (нині в межах Києва). Вступив до УСС, у лютому 1918 в боях за з-д «Арсенал» (Київ) знову поранений. Після гетьман. перевороту втік із шпи­талю та повернувся додому. В листопаді 1918 став одним з організаторів встановлення укр. влади у Коломиї, до липня 1919 воював на укр.-польс. фронті. 1923 заарешт. польс. владою, за звинуваченням у членстві в УВО засудж. до 6-ти р. ув’яз­нення. Втік із тюрми й 1927 виїхав до Канади. Служив у поліції. Чл. Укр. стрілец. громади, Укр. нац. об’єдн., секр. КУКу. У 2-й пол. 1960-х рр. відійшов від актив. громад. діяльності. Автор «Не­забутнього спомину з 1918 р.», вміщеного у зб. М. Гуцуляка «Пер­ший Листопад. 1918» (К., 1993).

Літ.: Полєк.

В. Т. Полєк

Стаття оновлена: 2016