Куп’янськ-Вузловий - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куп’янськ-Вузловий

КУ́П’ЯНСЬК-ВУЗЛОВИ́Й – селище міського типу Куп’ян­ської міськради Харківської області. Куп’янськ-Вузловій селищ. раді підпорядк. смт Ківшарівка. Знаходиться на лівому березі р. Оскол (притока Сіверського Дінця, бас. Дону), у місці впадіння в неї Лозоватки, за 120 км від обл. центру та за 7 км від м. Ку­п’янськ. Пл. 3,06 км2. За пе­­реписом насел. 2001, прожива­­ла 9671 особа (складає 73,3 % до 1989); станом на 2015 – 8821 особа; переважно українці. Залізнич. вузол. Тут розходяться колії в 5-ти напрямах: на Харків через Шевченкове, на Москву через Валуйки, на Бєлгород через Вовчанськ, на Донецьк через Слов’яногірськ, на Луганськ че­­рез Сватове. Засн. 1895 на місці х. Локтіонівка водночас з буд-вом залізниці. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 1925 – смт. Жит. зазнали сталін. репресій. Від черв- ня 1942 до лютого 1943 – під нім.-фашист. окупацією. 1959 мешкало 9,3 тис., 1970 – 13,4 тис., 1979 – 12,9 тис. осіб. 1946 створ. Куп’ян. відділ. Пд. залізниці та транспортні підпр-ва: локомотивне та вагонне депо, станції Куп’янськ-Вузловий і Куп’янськ-Сортувальний, 12-у дистанцію сигналізації та зв’язку, 15-у дис­танцію колії, енергодільницю, ко­лійну машинну станцію № 133, дистанцію громад. споруд (нині буд.-монтажне експлуатац. підпр-во) та ін. У К.-В. – г-зія, навч.-вихов. комплекс, 2 дитсадки, муз. школа; Будинок науки і техніки; залізнична відділк. лікарня; відділ. 3-х банків. Є парк культури і відпочинку залізничників. Функціонують нар. хор «Побратими», фольклор. гурт «Горицвіт», жін. вокал. гурт «Сестрички», чол. вокал. гурти «Бекар» і «Козацька громада». Реліг. громади: УПЦ МП, євангел. церкви «Слово життя». Встанов­лено пам’ятники воїнам-куп’ян­чанам і залізничникам-куп’ян­чанам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Серед видат. уродженців – правознавець О. Ряб­ченко.

Л. І. Волкова, С. В. Гулакова

Стаття оновлена: 2016