Куп’янський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куп’янський район

КУ́П’ЯНСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у східній частині Харківської області. Ме­жує з Дворічан., Великобурлуц., Шевченків., Ізюм., Борів. р-нами Харків. обл. та Сватів. р-ном Луган. обл. Утвор. 1923. Жит. по­терпали від голодомору 1932–33 (померло бл. 6 тис. осіб), зазнали сталін. репресій. Під час 2-ї світ. війни К. р. двічі перебував у прифронт. зоні (від листопада 1941 до червня 1942 та від лютого до серпня 1943). Пл. 1,3 тис. км2. За переписом насел. 2001, проживала 29 581 особа (складає 91,0 % до 1989); станом на 2015 – 24967 осіб; переважно українці. У складі р-ну – 70 сільс. насел. пунктів. Райцентр – місто обл. значення Куп’янськ. Осн. частина К. р. лежить на відрогах Середньоросійської височини. По­верхня – підвищена пологохвиляста рів­­нина, розчленована балками та ярами. Є поклади буд. крейди, піску, глини. Гол. річка – Оскол (притока Сіверського Дінця, бас. Дону). Її довж. у межах р-ну складає 49 км. 1958 на Осколі створ. Червонооскільсь­­ке водосховище (розташ. також в Ізюм., Борів. р-нах Харків. обл. і Краснолиман. р-ні Донец. обл.). Серед ґрунтів переважають звичайні та типові чорноземи, на знижених ділянках – лучні чорноземи. Пл. лісів 17 тис. га. Осн. ліс. масиви – у зх. частині р-ну, на правому березі Осколу. Осн. породи: дуб і 562942.pngясен (49 %), сосна (38 %), груша дика, в’яз, берест. У заг. обсязі вироб-ва частка валової продукції с. госп-ва складає 90 %. Пл. орних земель 75 тис. га, сінокосів – 5 тис. га, пасовищ – 14 тис. га. Розвинуті рослинництво зерн. і тваринництво м’я­со-молоч. напрямів. Гол. культури: озима пшениця, ячмінь, кукурудза, цукр. буряки, соняшник. Пра­цюють 20 приват. с.-г. підпр-в, 10 с.-г. ТОВів, 7 с.-г. АТів, 74 фермер. госп-ва. Протяжність автошляхів заг. користування з твердим покриттям 398 км. На Куп’янщині розташ. одна з осн. зон рекреації Харків. обл. У К. р. – 23 заг.-осв. і 4 дошкіл. заклади, рай. Будинок дит. і юнац. творчості; 30 Будинків культури і клубів, 30 б-к, рай. кіновідеоцентр; 3 дільнич. лікарні, 15 амбулаторій, 20 фельд­шер.-акушер. пунктів. Діють реліг. громади УПЦ МП, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. На тер. К. р. – 32 пам’ятки історії та 206 пам’яток археології. У с. Воронцівка розкопані 4 курганні могильники, на одному з них виявлено 24 поховання періоду бронзи (2 тис. до н. е.) та одне сармат. поховання, побл. смт Ківшарівка, сіл Глушківка, Колесниківка досліджено залишки 3 неоліт. поселень (4 тис. до н. е.), побл. с. Колесниківка, крім того, – ще 2 поселення доби пізньої бронзи (1 тис. до н. е.), побл. с. Пристін – залишки поселень доби пізньої бронзи та 2 поселення салтів. культури (8–10 ст.). У с. Гусинка в 1780-х рр. деякий час мешкав філософ, поет Г. Сковорода. Серед видат. уродженців – лікар-гігієніст Д. Бекарюков (с. Василівка), лікар-дерматовенеролог В. Радіонов (с. Тарасівка), економіст В. Шинкаренко (с. Сенькове); майстер мікромініатюр М. Сядристий (с. Колесниківка); революціонер-народник В. Тихоцький (с. Синиха); Герої Рад. Союзу С. Жало, О. Нечипоренко (обидва – с. Осадьківка), М. Жи­волуп (смт Ківшарівка), Д. Лоза (с. Колесниківка), М. Шкарлетова (с. Кислівка).

Літ.: Кукса М. Ф. Куп’янщина в потоці історії. Х., 2009.

Н. М. Левцова

Стаття оновлена: 2016