КУ́РАС Іван Федорович (03. 10. 1939, с. Немирівське Балт. р-ну Одес. обл. — 16. 10. 2005, Київ) — історик, політолог. Доктор історичних наук (1981), професор (1985), академік НАНУ (1995). Народний депутат України (2002–05). Заслужений діяч науки і техніки Укра­­їни (1998). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го (1999) та 4-го (2003) ступ. Закін. Одес. університет (1962). Від­тоді працював у Кіровогр. облдержархіві; 1964–70 — у Київ. університеті; 1970–72 — уче­­ний секр., 1983–85 — за­ступник директора, 1985–91 — за­ступник директора з наук. ро­­боти, від 1991 — директор Ін­ституту політ. і етнонац. дослідж. НАНУ (Київ); 1972–83 — на парт. роботі; водночас 1988–93 — академік-секр. Від­­­діл. історії, філософії і права, 1998–2005 — віце-президент НАНУ; 1994–97 — Віце-премʼєр-міністр України з питань гуманітар. політики. Очолював Держ. комісії у справах депортов. народів Криму; у справах депортов. німців; у справах неповнолітніх; з питань ко­ординації, при­­­йому, транс­портува­н­ня, охорони та роз­поділу гуманітар. допомо­­ги, що надходить із зарубіж. кра­­їн при КМ України; з питань реформува­н­ня вищої освіти в Укра­­їні; з питань реорганізації в галузі науки. У ВР України 4-го склика­н­ня — голова під­комітету з між­парламент. звʼязків Комітету в закордон. справах, уповноваж. пред­ставник фракції «Регіони України» (від 2002). Наукові дослідже­н­ня: аналіз діалектики взаємодії етніч. і політ., етніч. та регіон., етніч. і конфес. факторів, моделюва­н­ня оптимал. техноло­­гій упр. цією сферою; етнонац. специфіка, характер і особливості політ. процесу та політ. культури в минулому й сучас. житті України; генеалогія укр. ідеї, її вплив на су­спільно-політ. рухи у 20 ст.; реліг. ситуація та взаємини різних конфесій. 2005 імʼя К. присвоєно Ін­ституту політ. і етнонац. дослідж. НАНУ, де від­тоді щорічно проводять Курасів. чита­н­ня.