Куратовський Казімєж - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куратовський Казімєж

КУРАТО́ВСЬКИЙ Казімєж (Kuratowski Kazimierz; 02. 02. 1896, Варшава – 18. 06. 1980, там само) – польський математик. Дійс. чл. Польс. АН (1945; віце-президент 1957–68). Іноз. чл. АН СРСР (1966). Навч. в Ун-ті м. Ґлазґо (Велика Британія, 1913–14), здобув ступ. д-ра у Варшав. ун-ті (1921), де й працював відтоді (з перервою): 1935–52 – зав. каф. математики. 1927–34 – у Львів. політехніці: зав. каф. математики (до 1933), водночас 1929–34 – декан заг. ф-ту. 1948–67 очо­лював Матем. ін-т Польс. АН (Варшава). Наук. дослідж. присвяч. питанням топології, теорій графів, множин і функцій дійс. змінної. Розвинув аксіоматику заг. топол. простору (аксіоматика К.), дослідив проблеми топології на площині. Спільно з С. Банахом на основі гіпотези континіуму довів, що не існує єдиної міри (1929). Автор праці «Topologia» (Warszawa, 1933, t. 1; 1950, t. 2; рос. перекл. – Москва, 1966, т. 1; 1969, т. 2), підручників «Teoria mnogości» (1952, спів­авт.), «Wstęp do teorii mno­gości i topologii» (1955; обидва – Варшава).

Літ.: Математики. Механики.

Я. Г. Притула

Стаття оновлена: 2016