Курашкевич Владислав - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Курашкевич Владислав

КУРАШКЕ́ВИЧ Владислав (Kuraszkiewicz Wła­dysław; 22. 02. 1905, м. Влодава, нині Люблін. воєводства, Польща – 10. 03. 1997, м. Познань, Польща) – польський мовознавець. Д-р філології (1934), проф. (1946). Чл.-кор. Польс. академії знань у Кракові (1946). Акад. Польс. АН (1974). Закін. Львів. ун-т (1929). Викладав 1929–36 у г-зії та Яґеллон. ун-ті у Кракові; 1936–50 (з перервою) – у Люблін. катол. ун-ті: від 1946 – зав. каф. славістики; водночас 1946–49 – проф. славістики Вроцлав. ун-ту; 1950–74 – у Познан. ун-ті: від 1950 – зав. каф. слов’ян. фі­лології, від 1956 – зав. каф. польс. мови, від 1969 – дир. Ін-ту польс. мови. 1940–45 перебував у нім. концтаборі Заксенгаузен. Наук. дослідж.: польс. та сх.-слов’ян. істор. діалектологія; пам’ятки укр. мови.

Пр.: Gramoty halicko-wołyńskie XIV–XV w. Kraków, 1934; Zarys dialektologii wschodnio­słowiańskiej. Warszawa, 1954; Ukraińska dyspalatalizacja w gwarach podlaskich // Z Polskich Studiów Slawistycznych. Seria Językoznawstwo. Warszawa, 1963. № 2; Ukraińskie i bialoruskie dyftongi i ich re­dukcja w gwarach od Sanu po Narew // Там само. 1978. № 5; Ruthenica. Warsza­wa, 1985; W kręgu dawnej mowy polskiej i ruskiej. Poznań, 2008.

Літ.: Лесів М. Владислав Курашкевич // Укр. календар. Варшава, 1985; Владислав Курашкевич: [Некролог] // Мовознавство. 1998. № 6.

С. Заброварний

Стаття оновлена: 2016