Курбанов Валерій Білялович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Курбанов Валерій Білялович

КУРБА́НОВ Валерій Білялович (09. 02. 1939, м. Чита, РФ – 30. 09. 2009, Київ) – співак (бас-баритон), режисер, театрознавець, педагог. Проф. (1999). Засл. діяч мист-в України (2007), засл. арт. Азерб. РСР (1968). Дипломант Всесоюз. огляду худож. самодіяльності (Москва, 1955). Закін. Моск. консерваторію (1962; кл. вокалу О. Батуріна), Київ. ін-т театр. мист-ва (1978; режисер. ф-т). Від 1962 – соліст Азерб. театру опери та балету ім. М. Ахундова (Баку), де також здійснив постановку опери «Богема» Дж. Пуччіні. 1970–72 стажувався у Великому театрі у Москві, де водночас навч. на Вищих курсах режисер. майстерності у Б. Покровського. Від 1978 – у Київ. ун-ті театру, кіно і телебачення: 1980–85 – худож. кер. режисер. курсу студентів-іноземців, 1990–95 – першого в Україні курсу муз. реж., 1983–86 – декан театр. ф-ту, від 1986 – зав. каф. муз. виховання. Водночас 1978–84 був солістом Філармонії, від 1995 викладав у Нац. муз. академії України (обидва – Київ). Серед учнів – В. Баша, О. Камінська, К. Кашликов, О. Кужельний, В. Пилипчак, Т. Романюк, Д. Савченко. Виступав на театр. і концерт. сценах країн СНД, Німеччини, Польщі, Болгарії, Туреччини, Австрії та ін. Мав записи на радіо. Худож. кер. постановок «Богема» Дж. Пуччіні (1994), «Телефон» за оперою Дж. Менотті, «Кавова кантата» Й.-C. Баха (обидві – 2001; усі – Нац. опера Украї­­ни, Київ), «Давайте ставити оперу» Б. Бріттена (2002, Одес. театр опери та балету), мюзиклу «Софія Потоцька» О. Костіна (2001, Київ. театр оперети); реж. постановок «Пошились у дурні» М. Кропивницького (1994; навч. театр при Київ. ун-ті театру, кіно і телебачення), «Лісова пісня» В. Кирейка (1999), «Травіата» Дж. Верді (2000), «Любовний напій» Ґ. Доніцетті (2002), «Царева наречена» М. Римського-Корсакова (2004; усі – театр-студія «Молода опера» при Нац. муз. академії України).

Пр.: Музична режисура та майстерність актора. 1982; Введення до основ музичної режисури (оперета і мюзикл). 1988; Введення до основ музичної режисури (про досвід роботи К. С. Станіславського і В. І. Немировича-Данченка у музичному театрі). 1988; Вокальне виховання актора театру і кіно. 1989 (усі – Київ).

Партії: Борис Годунов (однойм. опера М. Мусоргського), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), Князь Ігор (однойм. опера О. Бородіна), Рене («Іоланта» П. Чайковського), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Дон Базиліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні).

Літ.: Дебют молодого солиста // Ба­­кин. рабочий. 1963, 8 янв.; Обаяние подлинного искусства // Правда. 1963, 30 марта; Фархадова Р. Болгарская опера на бакинской сцене // Сов. музы­­ка. 1966. № 8; Загайкевич М. Після сорокарічного забуття: опера В. Кирейка «Лісова пісня» на сцені опер. студії Нац. муз. академії України // КіЖ. 1999, 11 груд.; Умер «золотой» оперный певец Валерий Курбанов // Хрещатик. 2009, 6 жов

т.

А. К. Терещенко

Стаття оновлена: 2016